Святослав Караванський
Лист до Президента Европейської Комісії
Хозе Баррозу
У листопаді 2013 року саміт ЕС у Вільнюсі має підписати асоціяційну угоду з Україною – подія унікальна і для ЕС і для України.
Бо це перша держава з багатівіковим колоніяльним минулим, яка стукає у двері Европи. Ця унікальність потребує глибокого аналізу внутрішніх обставин майбутнього асоційованого члена ЕС і глибших вимог до нього під оглядом европейських цінностей.
ЕС поставив Україні низку вимог, які Україна має виконати задля вступу. Ці вимоги укладали люди з европейським мисленням, виховані на европейських цінностях. Тому, хоч ці вимоги і абсолютно конечні, але, на жаль, вони недостатні для обернення України на повноцінну европейську державу.
Україні для повноцінного обернення на европейську державу потрібно прийняти «Закон проти дискримінації титульної нації». Бо в Україні існує унікальна ситуація, коли титульну націю дискриміновано у своїй державі. І це ми бачимо сьогодні. Уряд президента Януковича на ділі веде боротьбу з відродженням української нації, зокрема шляхом кадрової політики. Продовж віків українці мріяли про самостійність, передусім для вільного і всебічного розвитку своєї мови. Цю мрію здійснила нинішня Конституція, зробивши українську мову державною. Вимога партії регіонів надати російській мові статусу державної на ділі є дискримінаційна вимога для титульної нації.
Більшість українського народу ніколи не надасть статусу державної російській мові. Але президент Янукович створює в Україні ситуацію, коли меншість накидатиме більшості свої “понятія”. Така практика суперечить европейським цінностям, де меншість не може керувати більшістю.
Президент Янукович всупереч документальним даним заперечує фізичне знищення українського народу сталінським Голодомором. Заперечення цього факту є також Голодомор, але Голодомор духовний.
Кадрова політика Януковича ширить духовний Голодомор в Україні, що є продовженням сталінського Гололдомору. Чи ж духовний Голодомор титульної нації не є дискримінацією титульної нації?
Призначений Януковичем міністер освіти не приховує своєї ненависти до українського народу, до української культури, історії і кінець кінцем держави. Чи таке призначення не є дискримінацією титульної нації? Бо міністер освіти має ніде не записане право редагувати шкільні підручники з історії. Він викидає з історії факти про сталінський Голодомор, викидає факт про те, що Верховна Рада схвалила рішення суду, яке винує Сталіна і Ко в організації штучного Голодомору. Він викидає з підручників історії відомості про Помаранчову революцію, відомості про повстанську боротьбу на Україні під час громадянської війни, відомості про героїв цієї боротьби. Іншими словами, він руйнує історичну пам’ять в молодому поколінні, тобто продовжує те, що робили окупанти України до проголошення самостійности. Чи це не є дискримінація українського народу шляхом руйнування історичної пам’яті в молодому поколінні?
Міністер освіти хотів узагалі викреслити предмет «Історія України» зі шкільних програм. Чи це не є дискримінація титульної нації?
Українська громадськість на добровільних засадах і на фінансовій підтримці меценатів створила в Україні «Конкурс української мови імени Яцика», який щорічно проводиться в українських школах 9–го листопада. Щоб перешкодити цьому конкурсу, який прищеплює молодому поколінню любов до мови предків, міністер освіти проголосив свій конкурс, назвавши його іменем Шевченка, де знання української мови не є пріоритетом, і призначив проведення свого конкурсу на той самий день, що і конкурс ім. Яцика. Для чого це робиться? Щоб перешкодити конкурсу, який дбав про українську мову і замінити його конкурсом, де українську мову згадано побіжно і не йдеться про її засвоєння. Чи це не є дискримінація титульної нації?
Европейські цінності вимагають, щоб молоде покоління виховувалось на правдивих, а не на препарованих прислужниками окупантів фактах. Іншими словами, президент Янукович своєю кадровою політикою дискримінує тутульну націю.
Президент Янукович призначив губернатора Одещини, який позбавив дотації єдину в Одесі українську газету «Чорноморські новини». Російській, болгарській, молдавській газетам призначив дотації, а українській – ні. Чи це не дискримінація титульної нації?
Щоб Україна не всупила до ЕС з такими фактами дискримінації титульної нації, потрібен закон «Проти дискримінації титульної нації», який має визначити зокрема права таких чиновників, як міністер освіти. Підручники для шкіл має укладати Академія Наук України, а не засліплений ненавистю до України та українського народу представник колишньої колоніяльної адміністрації.
Ці всі дискримінаційні явища має передбачити і заборонити «Закон проти дискримінації титульної нації». У короткому листі не можна передбачити усіх можливих “винаходів” ворогів титульної нації, які не може толерувати Европа.
Виробити такий закон мають лідери опозиційних партій, консультуючись із інститутами Академії Наук, і зокрема з Києво-Могилянською Академією.
Тому я звертаясь до Вас, пане Президенте Европейської Комісії. Ви хочете бачити в Україні майбутню повноцінну европейську державу. Історичні обставини склалися так, що для цього потрібно в Україні ухвалити закон «Проти дискримінації титульної нації». Таких законів нема в европейських країнах, бо там не було таких обставин, які окупанти створили в Україні.
Зверніться до Президента, щоб він зобов’язав лідерів опозиційних партій виробити такий закон. Вироблений опозицією закон, після Вашого особистого з ним ознайомлення й редагування має бути схвалений Верховною Радою України.
Без такого закону Україна не може стати европейською державою. У европейській державі меншість не може керувати більшістю.
