Активістка Всеукраїнської мережі “Вільні Люди”, учасниця Революції Гідності та волонтер Лілія Мусіхіна презентувала 16 вересня на Львівському Форуму видавців власну книгу “Коли захиталось небо, або V — означає вільні”.
Автор поділилася історією створення та змістом книги.
-
Що Вас надихнуло на написання книги?
-
Не можна сказати, що щось надихнуло, швидше прорвало. Я не планувала її писати, я не хотіла її писати, я воліла б усе забути… Але просто в якийсь один момент це мовчання стало нестерпним. Це рекордна книга. Вона була написана за два тижні, за три дні відредагована, і ще через два дні була видана. Мабуть, прийшов її час.
-
Про що йдеться в книзі? Це художній роман чи хронологія подій на Майдані?
-
Так, це художній роман на основі біографічних даних та рельних подій. Тут є багато персонажів, серед яких реальні люди: Вишиванка, Андрій Левус, Микола Бігус (Зелений), та багато інших, які після прочитання обов‘язково влізнають себе. Головний герой — збірний, тобто він увібрав в себе риси багатьох. Це роман про становлення, про звільнення нації.
-
Чи є у Вас якесь особисте кредо, яке не дозволяє Вам здаватися?
-
Одного разу я зустріла зовсім стареньку та немічну бабусю. Вона сказала фразу, яка тримає мене вже кілька років: “Чужих людей не буває. Якщо ти бачиш перед собою старого чоловіка — дивись на нього як на батька, на стару жінку — як на маму, в кожній чужій родині старайся побачити свою.” Так і роблю: всі хлопчики — мої братики, дівчатка — сестрички.
