Ще одна втрата… Втрачаємо щире золото… Справді золоту молодь, молоду парость нашу. Найкращих. 21 травня, у святу неділю, у кафедральному Михайлівському Соборі ПЦУ Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря відспівали Данила Мельника – українського воїна, талановитого бандуриста й хориста, який поклав своє молоде життя на жертовник України. Данило народився і виріс у Києві в співочій родині. Змалку брав участь у патріотичних вечорах в столичному Будинку вчителя(колишньому Будинку Центральної Ради), що їх організовував світлої пам’яті Євген Сверстюк та Товариство “Просвіта”ім.Т.Г. Шевченка, в щорічних фестивалях “Холодний Яр”, патріотичних заходах, присвяченим Героям Крут та Героям Базару... Він завзято і якось особливо зосереджено-заглиблено грав на бандурі. Грав з розумінням, дуже по-дорослому, а водночас незахищено по-дитячому, світло й прозоро… Оваціями й захопленнями глядачі зустрічали кожне виконання пісень малого бандуриста, лунали слова присутніх, що ось із таких, як Данило виросте майбутнє України. Данило мав чудовий голос, майстерно грав на бандурі та фортепіано. Ще дуже маленьким хлопчиком співав українських патріотичних та козацьких пісень у складі чоловічого хору «Чумаки», під керівництвом Василя Триліса, в якому співав батько Данила.
Запам’яталося виконання Данилом твору на слова Тараса Шевченка «Вітер віє», а разом із хором народної пісні «Ой зійшла зоря». Талановитий від природи Данило спочатку закінчив музичну школу ім. М.Лисенка, а згодом і Київський університет культури і мистецтв.
У 2014 році воював в АТО в добровольчому батальйоні “Донбас”. Виходив з оточення під Іловайськом. Після повернення співав у хорі Патріаршого Собору Воскресіння Христового УГКЦ у Києві, викладав уроки мистецтва школярам і постійно давав благодійні концерти. З перших днів повномасштабного вторгнення рашистів 24 лютого 2022-го знову взяв до рук зброю. Вірний син України став до лав оборонців Рідного Краю у підрозділі “Правого Сектору”.
Данило Мельник не дожив до свого тридцятиріччя, рівно за місяць до свого ювілею, загинув у запеклому бою за Бахмут 10 травня 2023-го, як справжній герой і щирий український воїн-лицар…
Як розповіла дружина Українського Героя Інна Мельник «Данило не мав іти в той бій, у нього була місія оператора БПЛА, але він визвався добровольцем на місце пораненого товариша в критичну хвилину”. В одному із останніх інтервʼю Данило впевнено висловився: «Все буде добре! Ми обов’язково переможемо!»
Мужність наших Героїв – сталевий щит для всієї України. Низько вклоняємось перед їхньою силою духу та невичерпним патріотизмом. Допоки в Україні є такі незламні Герої та Героїні, що захищають щасливе майбутнє нашої Батьківщини, ми обов’язково здобудемо Перемогу!
На превеликий жаль, список небесних янголів, кращих синів та доньок країни щоденно поповнюється. І наш святий обов’язок – пам’ятати про всіх, хто віддав і продовжує віддавати своє життя за свободу та незалежність України.
Георгій Лук’янчук
