Андрій Сова
Нещодавно у Львові вийшов друком об’ємний за обсягом збірник документів і матеріалів «Українські націоналісти в боротьбі проти нацизму: збройне протистояння, спротив у німецьких тюрмах і концтаборах, діяльність на еміграції» (Львів, 2020 р., 904 с.).
Його упорядником і відповідальним редактором є знаний український історик, завідувач відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Михайло Романюк. Редакційна колегія видання: Людмила Батрак (відповідальний секретар), Богдан Качор (голова), Ігор Мірчук, Михайло Романюк (упорядником і відповідальним редактором), Андрій Сова, Ігор Соляр. Проект підтримали Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Світова ліга українських політичних в’язнів та Центр незалежних історичних студій. Велика заслуга у появі цього видання належить Богдану Качору, який упродовж 1998–2021 рр. очолював Світову лігу українських політичних в’язнів та проводив колосальну працю щоб донести до загалу як в Україні так і закордоном правдиві факти про український визвольний рух та його боротьбу проти нацизму.
В анотації зазначено, що до збірника «увійшли документи й матеріали, які відображають участь українських націоналістів у боротьбі проти нацизму. Публіковані тексти ілюструють різні етапи розвитку українського визвольного руху: період збройного протистояння нацизму, на який оунівці стали одними з перших в Європі – відразу ж після початку Другої світової війни; спротив окупаційному режиму в Україні та боротьбу за виживання у нацистських тюрмах і концтаборах; а також державотворчу діяльність на еміграції, у лавах Світової ліги українських політичних в’язнів (СЛУПВ). В основі видання – організаційні звіти, спогади колишніх в’язнів гітлерівських тюрем і концтаборів, документи з життя та діяльності СЛУПВ періоду 1985–2020 рр., списки загиблих націоналістів у боротьбі проти нацизму та тих політичних в’язнів, які вижили і продовжували самовіддану працю в лавах УПА та збройного підпілля ОУН, а також у місцях компактного розселення українців за кордоном».
Книга має такі складові: «Вступ», «Документи свідчать», «Спогади політв’язнів», «Документи з діяльності СЛУПВ 1985–2020 рр.», «З когорти нескорених (списки учасників протинацистської боротьби)», «Додатки».
Розділ «Документи свідчать» представлений шістнадцятьма документами, які ілюструють збройне протистояння українських націоналістів проти окупантів в роки Другої світової війни, масштаби терору та репресій проти учасників збройного підпілля Організації українських націоналістів, вояків Української повстанської армії та їх прихильників.
Найбільший за обсягом розділ збірника «Спогади політв’язнів» висвітлює боротьбу українських націоналістів у нацистських тюрмах і концтаборах Третього Райху. Спогади (усього в книзі поміщено 34 позиції) Дмитра Андрієвського, Богдана Качора, Степана Корнецького, Петра Мірчука, Леоніда Мостовича, Івана Ратушного, Григорія Цебрія, Дмитра Чайковського та інших розкривають жахливі умови перебування у місцях ув’язнення, психологічний стан в’язнів, взаємодопомогу та згуртованість українців, що допомогло вижити у таборах смерті, як Аушвіц, Бухенвальд, Берген-Бельзен, Ґрос-Розен, Дахау, Майданек, Заксенхаузен, Маутхаузен, Ебензе та ін.
У наступному розділі «Документи з діяльності СЛУПВ 1985–2020 рр.» (100 позицій) подано протоколи, резолюції, звернення, відозви, повідомлення, листи, тексти виступів, звіти, заяви та інші документи і матеріали, що висвітлюють діяльність Світової ліги українських політичних в’язнів, основною метою якої стала побудова Української Держави та відстоювання національних інтересів незалежної України.
Четвертий розділ «З когорти нескорених (списки учасників протинацистської боротьби)» містить дві складові: «Загинули у нацистських тюрмах і таборах» (близько 730 осіб) та «Вижили, щоб продовжувати боротьбу» (близько 1420 осіб). До списків внесено імена українських націоналістів, які загинули в німецьких тюрмах і концтаборах, а також тих, які пережили це страхіття ХХ століття, щоб продовжувати боротьбу за УССД у рядах УПА та збройного підпілля ОУН, на еміграції, а відтак у незалежній Україні. Михайло Романюк слушно зазначає про те, що ці списки послужать початку укладання мартиролога політичних в’язнів нацизму.
У додатках книги містяться словник рідковживаних та іншомовних слів і висловів, перелік скорочень, іменний, географічний та предметний покажчики, які значно полегшують роботу із документами та матеріалами, представлених у збірнику. Видання проілюстроване багатьма фотографіями, які публікуються вперше.
Книга розрахована на істориків, дослідників новітньої історії України, широкої читацької аудиторії. Це ще одна цеглина, яка подає чимало нових фактів про українських націоналістів другої половини ХХ – початку ХХІ ст., спростовує чимало міфів, які побутують в сучасному суспільстві та окреслює напрямки сучасної української історіографії.
