У виставковому просторі Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному відкрилася унікальна експозиція глиняних виробів «З французької валізи» ؘ– проєкт, який виходить далеко за межі звичайної виставки. У його центрі не лише керамічні вироби з різних куточків світу, а й постать людини, завдяки якій ця колекція стала можливою, – українки Наталі Кудрі.
До музейного простору Опішного колекція потрапила у вигляді серії дарунків, що символічно подолали тисячі кілометрів, поєднавши культурні традиції різних країн.
Наталя Кудря, яка нині мешкає у Франції, зуміла перетворити особисте зацікавлення керамікою на справу, що має вагоме культурне значення. Її колекція – це результат багаторічної, уважної та натхненної праці, що поєднує тонкий естетичний смак, глибоке розуміння традицій і щире захоплення ремеслом.
Формуючи своє зібрання, вона не просто накопичувала предмети, вона вибудовувала цілісний культурний простір, у якому кожна річ має власну історію. Експозиція об’єднує твори кераміки з Франції, Бельгії, Італії, Іспанії, Румунії, Марокко та В’єтнаму, які побутували на теренах Франції. Вони демонструють різноманіття форм, технік і декоративних підходів їхніх творців, відображаючи локальні ремісничі традиції й історичні особливості розвитку гончарного виробництва. Значна частина предметів пов’язана з відомими європейськими мануфактурами, зокрема французькими, що відігравали важливу роль у становленні художньої кераміки ХІХ–ХХ століть.
Формування колекції нерозривно пов’язане з особистою історією збирачки, її професійною діяльністю у сфері літературного перекладу та життям у культурному середовищі Франції. Водночас вагомим імпульсом до колекціонування стала родинна пам’ять та історія збереження гончарної мануфактури в умовах історичних потрясінь. Таким чином, колекція постала не лише сукупністю історичних предметів, але й носієм культурної пам’яті, що поєднує приватний досвід із ширшими еволюційними процесами.
Окремої поваги заслуговує рішення Наталі Кудрі передати колекцію саме українському музею! У час, коли питання збереження культурної спадщини набуває особливої ваги, такий крок є не лише щедрим даром, а й свідомим актом культурної відповідальності. Це приклад глибокого зв’язку з Батьківщиною, який не розмивається навіть на відстані тисяч кілометрів. Колекція не лише поповнила музейні фонди, а й розширила уявлення про міжкультурні зв’язки, демонструючи, як локальні традиції взаємодіють у глобальному вимірі. Завдяки цій ініціативі Опішне вкотре підтверджує свій статус одного з ключових центрів вивчення і популяризації гончарства.
Виставка «З французької валізи» має важливе наукове та культурне значення. Зокрема вона відкриває нові можливості для дослідження художньої кераміки різних країн, сприяє популяризації гончарної спадщини та формує мистецький діалог між українською й світовою культурою. Представлені вироби засвідчують високий рівень ремісничої майстерності, естетичну цінність та тяглість регіональних і національних традицій.
У ширшому сенсі експозиція в Центрі популяризації гончарної спадщини України є прикладом того, як особиста ініціатива може трансформуватися у вагомий культурний проєкт. Вона підкреслює роль індивідуального внеску у збереження кермологічної спадщини та утверджує ідею єдності культурного простору попри географічні відстані та міждержавні кордони. Виставка також акцентує увагу на незламності культурної ідентичності, що зберігається й розвивається, завдячуючи свідомим зусиллям окремих особистостей.
Отже, «З французької валізи» – це не лише демонстрація глиняних артефактів, але й промовистий наратив про пам’ять, спадкоємність і культурну відповідальність, що надає виставці особливої актуальності та суспільної значущості.
Цей проєкт – приклад того, як індивідуальна ініціатива, підкріплена знанням, смаком і відданістю справі, здатна перерости у значущий культурний жест. Завдяки Наталі Кудрі кераміка з різних країн світу знайшла свій дім в Україні, а разом із нею новий сенс і нове звучання. Адже культура живе там, де є люди, готові її берегти, розуміти й передавати далі!
Нині експозиція доступна для широкого загалу, відкриваючи можливість доторкнутися до унікального зібрання та насолодитися високими зразками гончарного мистецтва різних культур.
Світлана Пругло,
завідувачка інформаційної служби Національного музею гончарства
Фото Юрка Пошивайла
