Цими днями у Полтавському Музеї важкої бомбардувальної авіації — філії Національного військово-історичного музею України вшанували пам’ять головного отамана військ Української Народної Республіки (УНР) Симона Петлюри, також діяча першого авіатора-українця Левка Мацієвича та льотчиків Армії УНР Петра Франка, Олександра Жаховського та Віктора Павленка. На честь видатного земляка у музеї відкрили постійно діючу експозицію, експрес-виставку історичних світлин, зброї та одностроїв найвідоміших військових частин петлюрівського війська. Модерував церемонію відкриття цих виставок директор Музею важкої бомбардувальної авіації Віктор Дейнега. Виставки представили співробітники цього музею Костянтин Поліщук та Віктор Мірошник.
Директорка Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірина Удовіченко присвятила свій виступ темі «Симон Петлюра як діяч культури» та анонсувала низку меморіально-просвітницьких заходів, які заплановані цьогоріч у травні Полтавською ОВА та Українським інститутом національної пам’яті. Адже 22 травня Україна відзначить день народження Симона Васильовича Петлюри (1879-1926). А 25 травня 2026 року виповниться 100 років з дня убивства (дня пам’яті) видатного українського державного і культурного діяча, борця за незалежність України у ХХ столітті, голови Директорії, Головного Отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри.
Учасників церемонії відкриття музейних виставок привітали командир 18 Армійської авіації полковник Віталій Панасюк, заступник командира 18 бригади Армійської авіації Герой України підполковник Віталій Савич, депутат Полтавської міської ради Денис Поліщук та знаний меценат, добрий приятель музею авіації, засновник мережі «Ваша аптека» Юрій Худяк.
Представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар розповів про Левка Мацієвича – соратника Симона Петлюри по Революційній українській партії (РУП) та першого авіатора-українця: «Він уродженець селища неподалік міста Кропивницький. Мало хто знає, що Левко Мацієвич у 1903 році брав участь в урочистостях у Полтаві з нагоди відкриття пам’ятника Іванові Котляревському. Корабельний інженер, суднобудівник, автор проєктів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів, морських аеропланів тощо, український громадський і політичний діяч. Один із засновників РУП. Брав активну участь у діяльності української громади Санкт-Петербурга. Фінансово підтримував український національний рух. Серед друзів у Мацієвича були не тільки Симон Петлюра, але й Михайло Коцюбинський, Микола Вороний, Олександр Олесь, Христина Алчевська, Микола Міхновський, Гнат Хоткевич, Юрій Коллард. Мацієвич загинув у авіакатастрофі. На похороні Симон Петлюра поклав вінок з синьо-жовтою стрічкою з українськомовним написом».
Також Пустовгар зосередив увагу присутніх на малознаній постаті Олександра Жаховського — підполковника Армії УНР, льотчика і командира 1-го гарматного загону 6-го Полтавського авіаційного дивізіону Армії УНР, та продемонстрував відеоролик Інституту нацпам’яті про фундатора військової авіації Української галицької армії Петра Франка.
«Заслуги Петра Франка високо відзначила Директорія — Симон Петлюра присвоїв воїну Франку, сину класика української літератури Івана Франка звання полковника Армії УНР. З початком Першої світової війни Петро Франко з багатьма друзями-пластунами записався до легіону Українських Січових Стрільців, де захопився літаками. Коли проголосили у 1918 році Західноукраїнську Народну Республіку, взявся за формування підрозділів військової авіації Української Галицької армії. Петро Франко стає комендантом «летунського відділу», сам бере участь у бойових операціях. Контролював розбудову аеродромів, навчання молоді, кілька разів літав у Проскурів (нині Хмельницький), пропонуючи Директорії УНР об’єднати сили і облаштувати спільну авіабазу. Його зусиллями до 1919 року авіазагін УГА налічував 35 старшин і 300 вояків і складався з 3 авіаційних сотень, авіашколи, технічної сотні і сотні обслуги. Частина цього авіазагону була переправлена в Кам’янець-Подільський і об’єдналася з авіазагоном УНР», – розповів Пустовгар.
У його виступі йшлося й про командувача авіацією Армії УНР генерал-хорунжого Армії УНР Віктора Павленка: «Він сформував чотири авіаційні полки, ескадру бомбовозів, почав створювати авіаційну школу. На початку літа 1919 року петлюрівська авіація УНР та ЗУНР складалася з 22 літаків. У 2020 році указом Президента 12-тій окремій бригаді армійської авіації ЗСУ присвоєне почесне звання «імені генерал-хорунжого Віктора Павленка».
Прозвучала думка про потребу створення у Полтавському музеї авіації постійно діючої експозиції, присвяченої петлюрівській авіації. Адже 13 грудня 2017 року – 110-річчя утворення Українською Центральною Радою вітчизняного Повітряного флоту.
Учасники зібрання вшанували хвилиною мовчання пам’ять Симона Петлюри та полеглих у боях з російськими загарбниками льотчиків – як часів УНР, так і сучасних ЗСУ.
Довідково: враховуючи винятковий внесок Симона Петлюри в опір російській агресії й українське державотворення початку ХХ століття та у розвиток української культури представництво Українського інституту національної пам’яті в Полтаві спільно із громадсько-державницькою ініціативою «Місто Петлюри» продовжують інформаційно-просвітницьку кампанію, що присвячена 100-річчю від дня пам’яті Петлюри. Кампанія має на меті повернення знаменитому полтавцю гідного місця в міському просторі й пам’яті, сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської пропаганди і наповнення українськими сенсами, об’єднання зусиль для встановлення пам’ятника визначному державотворцеві. Місце для монумента – поблизу перетину вулиць Соборності і Петлюри перед будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді – Полтавська міськрада визначила ще у 2020 році.
Представництво УІНП в Полтаві
