Листування Олександри Селюченко з художником-керамістом, мистецтвознавцем Михайлом Денисенком

(до 100-річчя Михайла Денисенка)

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному на початку 2018 року презентував виставку творів майстра художньої кераміки Михайла Івановича Денисенка. Упродовж 30-ти років видатний мистець самовіддано працював у царині художньої кераміки, прагнучи прислужитися справі примноження національних мистецьких цінностей, розвиткові художньої культури, відродженню духовності рідного народу.

3Михайло Денисенко. Меморіальна дошка на будинку Олександри Селюченко. Опішне, Полтавщина. 1999. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла

Подвижницьку працю художника-кераміста відзначено званнями «Заслужений діяч мистецтв України», Премією імені Катерини Білокур. Серед почесних нагород майстра – Золота медаль за успіхи, досягнуті в розвитку української майоліки (1961), дві Срібні медалі за майолікові вироби, що експонувалися на Виставці досягнень народного господарства СРСР (1962, 1968), Бронзова медаль Виставки досягнень народного господарства CРСР (1965), значна кількість почесних грамот і дипломів. Михайло Іванович був членом Національної спілки художників України.

1Михайло Денисенко в останній день перебування в Опішному під час ІІІ Всеукраїнського симпозіуму монументальної кераміки «Поезія гончарства на майданах і в парках України». Опішне, Полтавщина. 03.08.1999. Автор фото невідомий. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний архів українського гончарства

Багатий творчий доробок Михайла Денисенка: посуд, декоративні тарелі, композиції з пластів і мисок, присвячені як історичним подіям, так і персоналіям – світочам української культури, стали окрасою музеїв країни та світу, і це – найкраща запорука збереження пам’яті про мистецтво славетного художника-кераміста України.

2Михайло Денисенко. Таріль «Там соловейко щебетав». Глина, полива, формування, мальовка, 3,8х32,6 см. Васильків, Київщина. 1986. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла

У Меморіальному музеї-садибі гончарки Олександри Селюченко також експонується декоративний таріль, подарований майстрині автором – Михайлом Денисенком на знак їхніх дружніх відносин. Мистець є автором пам’ятної дошки на будинку Меморіального музею-садиби всесвітньо відомої гончарки Олександри Селюченко, з якою він багато літ товаришував.

Михайло Денисенко радів кожній нагоді відвідати гончарне Опішне. Багатий талантами й майстрами народного мистецтва полтавський край уже давно став для нього рідним.

У Національному архіві українського гончарства в Опішному зберігаються унікальні листи від Михайла Денисенка до відомої гончарки Олександри Селюченко, де кожне слово звучить, як заповіт Великого Митця всім теперішнім і прийдешнім поколінням. Михайло Денисенко зазначав, що «його дружба з гончарями Опішного, зокрема з Олександрою Селюченко, – це не якась випадковість, а усвідомлена стежка у житті художника-кераміка, вічного поклонника людей щирої, добродіяльної праці, людей з благородним ставленням до самої праці як творчого процесу…». Митець завжди хвилювався за долю Олександри Селюченко, уважно слідкував за її діяльністю, радо відгукувався на всі листи. У них випромінювалася неповторна духовна аура єднання, палке невимушене спілкування, насичене життєвими мудростями.

Світлана Панасюк,

молодший науковий співробітник

Меморіального музею-садиби

гончарки Олександри Селюченко

Далі – Листи Михайла Денисенка до Олександри Селюченко. 1974–1986. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний архів українського гончарства

4_1

4_2

4_3

4_4

4_5

4_6

4_7

4_8

4_9

4_10

4_11

4_12

4_13

4_14

Опубліковано Культура.