Відкритий лист до Папи Франциска

Ваша Святосте,

Як український католик, я надзвичайно стурбований вашою нещодавньою зустріччю з
російським президентом. Відверто кажучи, я поставив під сумнів ваш авторитет у моїх
стосунках з Богом і Католицькою Церквою, а саме з Українською Греко-Католицькою Церквою, з
часу Вашої попередньої зустрічі з Московським Патріархом Кирилом. Кажуть, що час загоює
рани, але моя рана знову відкрилася, загострилася і поглибилася після вашої останньої зустрічі.
Оскільки в результаті Вашого попереднього спілкування не відбулося жодного відчутного блага,
я не розумію Ваших благородних чи стратегічних намірів на останню зустріч, а також Ваших
думок стосовно неї .
Мені не потрібно говорити вам, що президент Росії Володимир Путін – це просто вбивця, який,
очевидно, очолює країну, що протягом всієї історії продукувала багато подібних йому. Якщо
були будь-які сумніви, то вони абсолютно розвіяні подіями в Україні, Сирії, навіть
Великобританії. Ваша зустріч узаконила цього вбивця в очах світу, і зокрема, ваших вірних, які
раніше вважали вас втіленням Христа на землі. Путін не є злодієм на Хресті, який виявляє
каяття перед Ісусом. Він – інший.
Я хотів би поділитися з Вами моєю особистою історією, що стала результатом Ваших дій. Ваша
перша зустріч з московським патріархом Кирилом завдала мені багато болю і призвела до
часткового розриву з Церквою в той час. Я продовжував відвідувати літургію в українських
католицьких церквах, але утримався від звичайних відповідей при згадці Вашого імені. Я також
почав частіше відвідувати службу Української Православної Церкви, де завжди мав добрі
стосунки. Єдиною відмінністю між українським православ'ям і українським католицизмом є
визнання Вашого посередництва у стосунках віруючих з Богом. Чесно кажучи, на цьому етапі ви
стали не посередником, чи провідником для цих відносин, а перешкодою.
Визнавши це, мабуть, для мене немає доцільності у подальшому спілкуванні, за винятком блага
екуменічної Церкви. Природно, я не очікую від Вас відповіді і вибачаюся за свою відвертість.
Моя мета – не в тому, щоб бути грубим чи образити. Однак, я відчуваю, що я повинен говорити
те, що  треба сказати. Мої почуття поділяють багато з українських католиків, переважно
мовчазних, багато хто з яких, імовірно, з цієї причини раніше відхилилися від католицької
церкви. Останні події та ваша політика – стали просто останніми цвяхами в труну. Адже
мовчання не означає згоди або схвалення. Ви втратили принаймні частину своєї пастви, і в
цьому відношенні Ви зазнали невдачі не тільки з огляду на втрачених овець, але і як наш
взаємно визнаний всемогутній пастир. Я підозрюю, що Ісус не може бути задоволений вашим
керівництвом, оскільки ви зрадили паству, тих Божих створінь, які були вам довірені.
Більше одинадцяти тисяч українських громадян було вбито, а кілька мільйонів переміщено в
результаті безпосередніх дій вашого співрозмовника в Україні. Триста невинних загинули під
час вчиненого ним кровопролиття на одному лише літаку над територією України в 2014 році.
Статистика смертельних випадків та страждань була ще більш вражаючою в Сирії. Українські
страждання від російської агресії Вам добре відомі. Безумовно, з історії варто нагадати також
про переслідування Росією ієрархів, духовенств і вірних Української Католицької Церкви, які в
минулому столітті стали мучениками за Христа.
Я відчуваю себе зобов’язаним, просто як людина, дитина Бога і послідовник Ісуса Христа,
закликати вас: будь ласка, я благаю Вас, зупиніться!
Нічого хорошого не може бути в результаті ваших дій, якщо хочете – ваших політичних
стратегій. Облиште політичне маневрування тим, хто краще підготовлений. Ви вбиваєте самі
плоди Божого творення і милосердності. Ви єднаєтеся з дияволом і злом у боротьбі проти Бога і
добра. Будь ласка, зупиніться! Я благаю вас. Одночасно ви знищуєте саму Церкву, яку сам Ісус
встановив на цій землі. Ви сприяєте тріумфу зла над добром.
По-своєму, як просте створіння Боже, я молитимуся за вас. Я вірю, що Бог почує мою молитву,
бо вона щира. Але навіть тоді, Бог вимагатиме і Вашого покаяння. Я благаю Вас покаятися,
змінити свої гордовиті недоречні спроби, стати на коліна і просити прощення у Бога, народу
України, Сирії, Грузії та інших країн. Господи помилуй обидві наші душі.
6 липня 2019               Аскольд Лозинський

Опубліковано Блоги.