100 років тому:
14.01.1926 – у с. Жаб’є-Ільці на Івано-Франківщині народився Василь Білінчук-«Сибіряк», кулеметник УПА, бойовик Жаб’ївської СБ ОУН, охоронець надрайонного проводу. У 1941 з родиною (крім старшого брата Дмитра, який був у підпіллі) виселили в Красноярський край. На поселенні вступив в бійку з бригадиром і як неповнолітній засуджений на 2 роки за побутовою статтею. Завдяки цій статті (тобто неполітичній) у 1945 вдалося повернувся в Карпати, зголосився до брата Дмитра Білінчука-«Хмари», який був сотенним УПА. Кулеметник, згодом бойовик СБ, де добре володіючи московитською мовою, виконував особливі завдання. Влітку 1945 до загону прибилось голодне ведмежа, ведмедицю якого застрелили енкаведисти. «Сибіряк» вигодував ведмежа, воно прив’язалось до партизанів і постійно супроводжувало їх у переходах. Взимку, коли ведмідь впав у сплячку Василь, крім 7-кілограмового кулемета Дегтярьова носив на собі ще й ведмедя, поки не підшукав для нього барлогу. Одружився із зв’язковою, за два місяці до загибелі батька у них народився син. Загинув у засідці опергрупи МДБ у с. Красник на Івано-Франківщині 1952. Оскільки мав неймовірну фізичну силу – в документах енкаведистів мав псевдо «Атлет» – його навіть не пробували захопити в полон, а вбили кулеметною чергою. Двоє його братів учасники визвольної боротьби: Дмитро – сотник УПА, розстріляний у 1953, Михайло – учасник Норильського повстання, помер у 2003. Син Василь Портяк-Білінчук автор сценаріїв фільмів «Залізна сотня», «Нескорений», «Вишневі ночі», дослідник історії УПА.
