Церква Христа там, де діти Його, або Свято Української молоді у Великих Мостах

012

Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, там Я серед них. [Мт. 18:20]

Після нетривалої зимової перерви Громадська рада «Святий Юр» відновила своє покликання до просвітницької праці в учнівському та молодіжному середовищах – й першим у цьому році стало Свято української молоді у Великих Мостах, що відбулося 16 лютого 2019 року. Святкування розпочались у місцевому храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці із Божественної Літургії, яку очолив Преосвященний владика Петро (Лоза) у співслужінні численного духовенства.

Відомий давній вислів Цицерона «O tempora, o mores!» (о часи, о звичаї!), актуальний для всіх часів і всіх епох. Не винятком є й сьогодення, коли в сприйнятті людського загалу якось мимоволі затерлося правдиве розуміння Церкви як великої незбагненної Божої справи тут, на землі, усвідомлення її, як Божий Народ, як Таїнственне Тіло Христа, як таїнство Божої присутності. В уявленні пересічного мирянина слово церква – це будівля, зведена з каменю чи дерева, увінчана хрестом, оздоблена іконами, а Літургія – це набір (для декого, може, й малозрозумілих) молитов і виголосів священика на фоні співу хору чи дяка, що відбувається у цій будівлі. І хіба не так уже й багато людей можуть вийти за межі цього, у найвужчому розумінні, може, й правильного, але далеко неповного усвідомлення таких явищ, як Церква і Літургія.

У Євангелії від Матея зафіксовані слова Христа: «Де двоє чи троє в ім’я Моє зібрані, там Я серед них», які є ключем до ширшого розуміння поняття Церква. Так, у найвужчому значенні, церквою (з малої літери) ми називаємо рукотворну будівлю, в якій люд Божий збирається, щоби спільно славити Боже ім’я. Для цього ми часто також використовуємо синонім храм. Але у всій своїй повноті Церква (з великої літери) є велетенською спільнотою зібраних в ім’я Христа вірних з усіх націй та культур, і з усіх часів: тих, що були в минулому та відійшли у вічність; тих, хто нині є на землі; і тих, хто прийде після нас. Тих, хто ісповідує Пресвяту Трійцю і живиться благодатною силою Святих Тайн, хто лучиться з Христом у Тайні Пресвятої Євхаристії..

Так само Літургія в обмеженому вужчому сенсі – це спеціально укладені молитви, якими ми молимось у храмі. Але вже сама етимологія цього слова (з грецької – спільна справа) до кінців землі й до небес розширює її прояви у людському житті. Усе, що ми робимо для прослави Бога, де би поза храмом ми не були – в приватних домівках чи на вулиці, за місцем праці чи в навчальних закладах, – все є нашою великою спільною життєвою Літургією, тобто спільною справою, яка єднає нас в ім’я Христа-Бога.

То ж усе те, що цього дня відбувалося далі у Великомостівському опорному навчальному закладі, стало нічим іншим, як логічним продовженням тієї Божественної Літургії, яка цього дня відкрила святкування і логічно переросла у велику та величну Літургію нашого християнського життя, до якої покликано кожного з нас із нашим приходом у цей світ і з прийняттям Таїнства Хрещення. І саме тому часами дивно і водночас смішно чути волання неомарксистів, що, мовляв, Церква мусить бути відділена від держави. А як її відділити, як це реально здійснити, коли там, де зберуться двоє чи троє християн, вони вже є Церквою?

Ось такі думки прийшли на гадку і таке відчуття не покидало впродовж усього дійства, що цього дня звершувалось у Великих Мостах. Саме свято було побудовано за напрацьованою уже схемою і включало декілька автономних блоків:

ü Спортивні змагання з настільного тенісу із понад 20 учасниками.

ü Турнір Шотакан карате-до. В турнірі взяли участь клуби Великих Мостів, Червонограда, Радехова та Львова, які зібрали понад 180 змагунів з цього виду спорту.

ü Виставка учнівських художніх робіт.

ü Пісенно-танцювальні виступи окремих виконавців та колективів.

üНауково-практична конференція на тему «о. Маркіян Шашкевич, праведний митрополит Андрей Шептицький, Андрій П’ясецький, Михайло Маєвський, ісповідник віри о. Петро Мекелита, Патріарх і Кардинал Йосиф Сліпий, святий Папа Іван Павло ІІ, Патріарх і Кардинал Любомир Гузар – велети українського духу, будівничі України, лідери нації». В конференції взяло участь 19 доповідачів, які представляли:

‑ Великомостівський ОЗЗСО І- ІІІ ступенів;

‑ Двірцівський НВК “ЗЗСО І -ІІІ ступенів – ЗДО;

‑ Бутинський НВК ” ЗЗСО І – ІІІ ступенів – ЗДО;

‑ Реклинецький ЗЗСО І -ІІІ ступенів.

 

Перші три блоки відбувались автономно, два останні були об’єднані таким чином, що учнівські доповіді мережилися пісенними чи танцювальними номерами. Кожен із блоків відвідали члени Громадської ради «Святий Юр» – поважні професори і громадські діячі, духівництво, що прибуло підтримати школярів із своїх парохій, і Преосвященний владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії і титулярний єпископ Паніума, який уділяв усім змагунам і конкурсантам пастирське благословення. В багатьох дітей, особливо наймолодших, це зродило навіть певний подив і якесь незнане їм відчуття, що ось так запросто сам єпископ прибув до них, щоби побачити та підтримати їх – і разом з їхніми наставниками й батьками стати  вболівальником.

Мабуть, присутність таких незвичних для їхнього щоденного досвіду людей в особливий спосіб відбилось на доповідях і виступах так, що навіть дорослим не раз перехоплювало дух, і вони інколи відводили погляд долу, щоби зайвий раз приховати своє розчулення.

Також особливістю великомостівських свят було те, що вони об’єднали школярів із загальноосвітніх середніх шкіл різних містечок і сіл Сокальського, Жовківського, Радехівського, Кам’янсько-Бузького районів. І ще одна зовні непримітна, але так важлива деталь: успіх цих святкувань, піднесений настрій в душах учасників та гостей, ця – для Великих Мостів і регіону направду історична – подія стала можливою лише завдяки тісній співпраці духовенства, освітян і місцевої влади, при сприянні та дієвій допомозі Жовквіського лісового господарства, що повинно послужити потягаючим прикладом для багатьох інших територіальних громад України.

На завершення уже традиційно учасники, керівники та наставники учнів, як також організатори святкувань, були нагороджені дипломами, грамотами і подяками Громадської ради «Святий Юр».

Дещо більше, про що нереально подати в стислому репортажі, частково доповнять світлини, а вповні велич дійства міг оцінити лише той, хто був безпосереднім очевидцем усього, що відбувалось у Великих Мостах 16 лютого 2019 року Божого.

018 024 036

038 041 043

046 047 048

050 055 061

070 071 076

080 090 093

099 106 109

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа