Святі дари Зе-духа

Спочатку президент Зеленський дав  ОРГАНАМ дари несвяті: календар та кримінальний кодекс. Корисні речі, особливо календар. Якщо красивий, можна повісити на стіну.

Потім перейшов до дарів святих. Воля! Політична воля, волання за якою ширяє країною. «Я вам її дав. Візьміть її. Ви її отримали». Veni, vidi, vici.

Навряд чи реципієнти відчули сходження на них святої волі, позаяк сам дарувальник не зовсім розуміє сутності свого  дару. «Політична воля – що це таке?» – запитався волевласник. (Цікаво, що на президентському сайті  співробітники мінправди вичистили ці слова з промови.)

Наш теперішній президент, звісно, велика людина. Але все ж таки не Спаситель, по слову якого наповнюються рибою тенета, а віра в якого дозволяє зсувати гори. Окрім ідеального слова потрібні матеріальні дії. Бажано, трохи суттєвіші за календар.

Навіть дари Святого Духа приймаються не лише словом, а й миром. Причому миро – це не на кухні московського попа зварена зелена субстанція. Слава Богу, тепер миро вариться в Константинополі, і саме цей матеріальний факт надає миру святої сили.

Президент міг би призначити в свій офісний планктон людину, яка б не викликала нарікань з боку членів органів; міг би ініціювати закони, що забезпечили б незалежність органів тощо. Натомість бачимо «свого» прокурора, «свого» сбу-унишка, вічного мвсника etc.

Опубліковано Блоги.