120 років тому:
18.03.1906 – у с. Теклівка на Тернопільщині народився Павло Голояд – керівник товариств «Рідна школа» і «Січ» у рідному селі, провідник ОУН на Скалатщині. У відплату за арешти членів ОУН у повіті разом з Яковом Пришляком 29.03.1932 убили агента-донощика польської поліції Яна Марущака. Через кілька днів обидва виконавці заарештовані і «наглим судом» у Тернополі засуджені до смертної кари. Страчені у Тернополі 1932. Поховані у Тернополі на Микулинецькому цвинтарі; після падіння комуністичного режиму могила віднайдена і відновлена.
Їх страта спричинила велике національне піднесення у краю: в церквах служили заупокійні відправи, а на день страти Тернопільська окружна екзекутива ОУН надрукувала 2 тисячі листівок «Страта героїв Я. Пришляка і П. Голояда». До річниць страти патріотів постійно друкувались відозви. Зокрема у листівці надрукованій у 1938 в Чортківському повіті говорилось: «У Страсний Четвер, шість років тому, дня 28 квітня 1932 р., у годині пів до другої вполудні повісив на шибениці ляцький кат двох Твоїх Синів-Героїв: славної пам’яті П. Голояда і Я. Пришляка. «За Україну гинемо» – були їхні останні слова. Для України вони жили, для Неї загинули. По лицарськи загинули! Слава героям! Бо з геройської смерти родиться нове життя». В сім’ї П. Голояда було ще 4 дітей – два його молодші брати Мирон і Володимир загинули в лавах УПА.
Фізичне знищення ОУН застосовувало у виняткових випадках, стосовно особливо небезпечних донощиків, працівників поліції, окремих посадовців причетних до важких злочинів проти українського народу. Перед атентатом обов’язково проводилося розслідування і виносився вирок. Якщо справи стосувались донощиків, то їх спочатку попереджували, відтак використовували фізичні методи роз’яснення і у випадку продовження ними практики доносів виносився смертний вирок. Стосовно українців ОУН не використовувала насильницьких дій за інші політичні переконання, а лише за співпрацю з окупаційною владою на шкоду українській нації.
