Святослав Караванський

Мінськ-Б – це альтернатива до Мінську-А, який мав дипломатичним шляхон

розв’язати конфлікт на Донбасі. На жаль, Мінськ-А не зміг виконати взятих на себе зобовязань. Протистояння на Сході України не ущухає, а має нахил перерости у другу Наддністрянщину.

Тому для дипломатичної розвв’язки гібридної війни на «східніх кресах»

Україїни потрібен дещо инший формат Мінську – Мінськ-Б.

Беручи до уваги сучасний міжнародній розклад сил у світі, Мінськ-Б мусить

вдатися до двосторонніх оборонних пактів між Україною та її найближчими західніми сусідами, хоч би, наприклад, з Польщею. Україна й Польща мають за собою знаменитий історичний факт успішної військової операції в минулому, сьогодні, на жаль, рідко згадуваний. Цей факт зайшов у історію під назвою “диво на Вислі”, коли польські й українські війська змусили “непереможну” кінноту

Буденного-Троцького безславно тікати під ударами польсько-українських сил.

Мені можуть закинути, що я маю на увазі дипломатичну розв’язку наявного

збройного змагання, а згадую про військові баталії. ,

Мушу на такий закид підкреслити, що я маю на увазі виключно дипломатичний шлях розв’язки збройного протистояння, а згадку про “диво на Вислі” зроблено цілком принагідно, згадавши Польщу. Тільки й усього.

Вертаю до своєї ідеї.

Ідеться про укладення оборонних угод між Україною та її сусідами. Це може бути Польща, або одна чи кілька країн Прибалтики, або хто-инший. Зміст пакту має бути такий: у разі відвертого – негібридного – військового нападу РФ на суверенну Україну, цей напад учасник пакту вважатиме нападом і на його державу з усіма викликаними цими діями наслідками.

Такий пакт, підписаний сусідньою державою з Україною буде свідчити,

що напад на Україну буде заразом нападом і на НАТО. Тобто таку обставину буде записано на папері. Але записане на папері матиме дію сильнішу від ядерної зброї і спинить агресора самим тільки записом на папері.

У сучасних обставинах агресор не наважиться міряти сили з НАТО.

Чому?

Річ у тім, що розклад сил у світі змінився. Кремль мав надію у разі двобою з НАТО на поміч з боку Китаю. Але сьогодні ця надія не має підстав під собою.

Китай недвозначно заявив, що він обстоює територіяльну цілість України. Китайців не переконує Путинська гра в ССР. Китайці бачать у РФ не ССР, а відроджену царську імперію, яка розширила свої кордони коштом і китайських земель.

Путин опинився у цілковитій ізоляції. У такій ізоляції він не наважиться на ризик, і не почне справжньої війни.

Таку могутню силу має один, закріплений підписами, клаптик паперу.

^*) Зберігаємо правопис автора.