ДО 460-річчя ВІД СМЕРТІ ЛІСОВСЬКОЇ-РОКСОЛАНИ ТА ТУРЕЦЬКИЙ ФІЛЬМОВИЙ СЕРІАЛ ПРО НЕЇ

Є визначні  постатті, які втілюються з милістю в історичні романи. До таких постатей належить Роксолана – Настя Лісовська, яка завдяки розуму, твердій волі характеру стала імператрицею османської держави. Саме на тлі Роксоляни повстало ряд легенд, картин, книжок в різних мовах, вона для багатьох звучить як фантастична легендарна казка. За багатьма дослідниками  десь 15-ти річна дівчина родом з Рогатина, що знаходиться на Івано-Франківщині, була дочкою місцевого священика Гаврила Лісовського, яку викрадено десь 1518-го або 1519 року османсько-яничарськими «людоловами» (а можливо, і вояками кримського хана — точних обставин цієї трагедії ніде не вдалося докладно пізнати. І ось ця вродлива інтелегентна дівчина попала в полон і хотіла покінчити з своїм життям, але її доля запроторила до Стамбула (все це блискуче відтворено у знаменитому романі Павла Загребельного), де розказується, що Роксолана молоденькою  потрапляє до гарему молодого султана Сулеймана  Пишного, який щойно посів престол. Згодом вона стає однією з його найулюбленіших наложниць, султан закохується в неї безмежно, будучи тоді  у віці 27—28 років, українка стає для нього душевною насолодою. Сулейман Пишний є один із наймогутніших і найславетніших з усіх турецьких володарів ХV-XVII століть, за якого велич імперії сягнула свого зеніту. Про життя турецького володара і про Роксолану подають так мусульманські ісоричні джерела, як і західноєвропейські, навіть польські деякі дослідники  її походження називають помилково, або тенденційно польським, нам невідомо, щоб польські душпастері офіціяльно мали своїх дітей, одже такі припущення неузасаднені. Але для поляків Роксолани особовісуть стає приманливою. Її знаменита постать без сумніву затьмарює, без  зайвих казкових легенд і здумуваних міфів є вона правдивою і реальною історичною українкою за своїм походженням. Цю істину пітверджують численні  дипломатичні документи та інші авторитетні поважні книжкові видання. Усі доступні джерела однозначно пітверджують, що Роксолана була надзвичайно ніжною, вродливою і красивою українською дівчиною. У чому секрет краси і жіночої привабливості Роксоляни? Дехто називає  її королевою краси, інші називають її богинею вроди. Головна прикмета її вроди полягала втому, що вона вміла розпоряджатися своєю жіночою красою і ніжністю. Володіла блискотливим розумом і незвиклою  інтелегенцію, яка запевняла їй більшу симпатію у свого коханого – від іншух.
Її жіноча привабливість, впевненість у собі, навіть серед труднощів, допомагали Роксані дивитися на світ з більшим оптимізмом. При тому вона не «засліплювала» султана  жіночою своєю  красою, але при її допомозі вміла його вповністю підкорити своїм розумом і мудрістю. Роксоляна 1550 році поступенно підпорядковує собі султана, який в тому часі перебував в зеніті могутності, як володар імперії. Незважаючи на свої успіхи, Роксоляні довелося перейти неімовірні випробування, інтриги, які важко передати словами. Вона блискуче розправилася з своїми конкурентами, оволоділа закони в країні і опанувала бездоганно турецьку, перську, арабську та окремі європйські мови. Мимо того, що була матірю чотирох дітей не втрачала своєї жіночої привабливості. Навагеро писав у Венецію: «Його величність султан так сильно кохає Роксолану, що в Османській династії ще не бувало жінки, яка б тішилася більшою повагою. Кажуть, у неї милий, скромний вигляд, і вона дуже добре знає натуру володаря і тим вона здобуває його всесторонну прихильність.». Використовуючи свою позицію Роксаляна намагалася за всяку ціну зробити офіційним спадкоємцем трону свого (!) сина Селіма, а не сина ненависної суперниці Мустафу, який мав тоді статус спадкоємця (адже прихильність Сулеймана цілком могла змінитись, і тоді…) І ось після тривалої системної «підготовчої роботи», султана переконують у тому, що його спадкоємець Мустафа — зрадник і готується його вбити. Мустафу душать шовковим шнурком за наказом володаря. Спадкоємцем стає Селім, потім, задля  дивних обставин, раптово помирає мати Сулеймана, ненависниця Хуррем Хафса-султан (підозрювали отруєння), а згодом було страчено великого візира Ібрагіма, який прийняв сторону ворогів «усміхненої» та «веселої», а передовсім кокетливої володарки.
Туречина, – це надзвичайно  цікава країна, в якій  багата і героїчна історія особливо минулого. Не менш цікавий край за своїми сюжетами легендами, державністю і мальвничим положенням, а в тому і романтичністю, яку внесла в цю країну Роксоляна. Вона своєю особовістю всесторонно  збагатила цю країну. З давен турки прив’язували велике значення до популяризації своєї культури,  дбали за поширення освіти  та прив’язували велику увагу до  пам’яток старовини. Їхні міста Інслабул та Анкара, це справжні міста музеї, які роблять велике позитивне враження на туристів, які звідують їхню землю. А пондто Туречина, а зокрема міста  Інстабул розташовані в мальовничому географічному положенні поміж Европою і Азією, над морем Мармалом, де терен окрашують околичні мечети і милі для ока краєвиди. Столицею держави є місто Аркара, де знаходиться чимало висококультурно-освітних закладів. В першій половині ХХ ст. уряд Туречини  багато зусиль доклав до розвитку освіти. Туречинна в міжнародних справах відігравала завжди важливу роль. Зокрема після другої світової війни вона рішуче стала по стороні Заходу. Включилася в Атлянтійський і Багдацький договори, рискуючи навіть симпатіями в арабському світі, вирікаючись до певної міри мусульманської політики. На оборону своєї держави Туречина виділяє біля 50 відсотків загального  буджету. Крім турків, тут живуть греки, вірмени ба навіть не велике число в Туречині живе українців, які сюди попали в різних часах. Варто з цією країною, а зокрема з життям легендарної Роксоляни познайомитися.  В цій ділянці може нам, допомогти прекрасний турецький серіял телевізійний ,,Величне століття Роксолана’’, або як в Польщі називають ,,Wspaniałe stulecie (Muhteşem Yüzyıl). Цей телевізійний серіял був створений в 2011–2014 рр. І соїм емоційним сюжетом підірвав не тільки турецьке телебачення, але мільйони телеглядачів у всьому світі. Режисером цього знакомитого серіяли є  Кудрета Сабанжі, якому вдалося підібрати феноменальний склад акторів, які при не менш вдалій декорації прямо захоплюють своєю грою  найбільш вимогливих глядачів кіно-мистецтва. Тематика серіялу історична, підпорядкована традиціям, переповнена коханням, радістю, зрадою, болем, інтригами, терпіннями, сльозами,  чулими вітаннями і прощеннями. Той хто мав змогу оглянути ці серіяли фільмів, цей переконався, що  добре підібрані актори, декорація і майстерна їхня гра творить справжне дивовижне кіно-мистецьке видовище. Кожен актор, кожен кадр, кожна сцена має свій ритм і свою неперевершену глибоко індивідуальну мистецьку красу.Фільмовий серіял заслуговиє на повне признання. Особливо актори в головних ролях Ясемін і Саваша, які змушені жити, підкоряючись сімейним традиціям. Вже з самих перших серій перед глядачами розкриється світ непростих взаємин, труднощів людських доль і, звичайно, кохання. За кілька днів до весілля парадокс Ясемін (Нургюль Ешільчай) застає свого нареченого в ліжку з іншою жінкою, таких ситуацій значно більше, які збагачують емоціями фільмові картини. Режисер серіалу Кудред, “Величне століття. Роксолана”, феноменально вміє у великій напрузі вдержувати глядача, яка буде слідуюча розв’язка,  це ця геніяльна напруга створена у невимовній грі і тематиці фільму.

Ось картина головних акторів з серіялу – з ліва на право: Окан Ялябік- Паша, Сельма Ерґес – Гатіце (сестра султана), Неліт Ерґенс – Сулейман Вспанялий, Вагіде Перцін –Гуррен (дружина султана і Небагат Цегре – Гафсе (мати Сулеймана Вспанялого)

У цьому місці, варто пригадати, що на позаминулому ХХІІ Львівському форумі видавців, кандидат мистецтвознавства, родом з Нововолинська, журналіст Олександра Шутко запрезентував книгу «Роксолана: міфи і реалії», написану за результатами досліджень турецьких, західноєвропейських та американських науковців, про це інформує Таблоїд Волині. Книга повністю присвячена непересічній особистості в історії України, Туреччини та всього світу – першій жінці-простолюдині, яка підкорила серце султана Сулеймана та стала матір’ю його наступника – Селіма ІІ. Зрештою про неї написано чимало інших визначних творів. Як вже вище ми згадували її портрети малювали великі художники; Тіціан і Веронезе, а також Лоріхс, Шьон та інші європейські малярі, – зазначає автор книги, де підкреслено, що на цей час Роксолана була найвпливовішою жінкою у світі і її особа обросла легендами, для цього авторка книги покликається на чисельні джерела. У книзі-дослідженні викладені найцікавіші факти з біографії, які потребують історичного уточнення та корегування. Роксоляну прозивали чарівницею, яка мала ніби надприродну магічну силу кохання. Писала зворушливі розкішні любовні листи султану Сулейману, що більшу частину життя провів у військових походах, та навіть вірші, які наводяться у книзі. Саме і ці риси, які мали колосальний вплив на любов султана до неї. Він наділював Роксоляну великими сумами грошей з султанської скарбниці. За рік накопичувалося $2 млн. Ця платня зберігалася за нею до самої смерті й більше нагадувала річний прибуток невеликої французької провінції. Ще Роксолана отримувала безліч подарунків – коштовні прикраси, тканини, вбрання зі Сходу та Заходу, хутра та парфуми. Деякі її речі разом з листами зберігаються в музеях Стамбула. Після себе Роксолана також залишила збудовані на її кошти мечеті, хамами, школи, їдальні та лікарні для бідних. Тому турки називають її великою благодійницею. Авторка книги «Роксолана: міфи та реалії» заодно повернула з небуття й імена інших українок, які побували в гаремах султанів та залишили чималий слід в історії Османської імперії. Зрешто постать Роксолани притьмарила безліч визначних українок в тому числі легендарну Мару́сю Чура́й (1625–1653) – українську народну співачку та поетесу часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство низку відомих у народі пісень: «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвітали козаченьки», але їхні легендарності знаходилася зовсім в інших площинах. Роксолана, здобула рекорд і значно вище підойнялася також від іншої українки Надії, тобто Хатідже Турхан, яка також перебувала в гаремі займала високу позицію. У 1642 році Роксолана народила Ібрагіму первістка Мехмета, що вже у 6 років став султаном. Майже три роки їй довелося боротися з його бабцею Кьосем-султан за право бути регентом свого малолітнього сина-султана. У 1651-у вона остаточно перемогла у боротьбі за владу. Після чого особисто зайнялася державними справами, змінюючи, як рукавички, великих візирів, та будуючи фортеці, імперського розмаху мечеті й мавзолей, в якому й була похована. Надзвичайно багато різних епізодів, надзвичайно багато, особливо таких які виникають з серіялу ,,Величне століття’’. Серед багатьох цікавих картин і особистостей в серіялі, які викликають глибокі зацікавлення. Вдалий талановитий і вродливий турецький актор ,,Балі Бей’’ (Бурак Озчевіт) збагачує мистецтво фільму з Стамбулі. Він нище на фото з українською журналісткою, який навіть з трудщами володіє українською мовою.

Можна справді подивляти талановитого режисера серіалу Кудрета, як справжнього професіонала в підборі акторів і вмінням з такою високою майстерністю охопити їхньою грою цікаву історичну епоху, над яким довелося працювати з акторським колективом поверх двох років. Завершуючи дуже загальну інформацію про Роксоляну можна ще згадати серед різних досліджень книгу ,,Король Данило Галицький у пам’ятках історії та культури’’ авторами книги є Б. Гаврилів, І. Миронюк з Івано-Франківського, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2008 на 96 ст.), в якій опрацьовано тему так про Короля Данила Галицького, як і про Роксоляну. Понадто за твердженням Богдана Гавриліва існує інформація, що на картині італійського художника Паоло Веронезе «Весілля в Кані Галілейській» (1563), яка зберігається в Луврі, зображено документальний портрет Роксолани. Про цю унікальну жінку, яка досягла такої світової популярності, писав також відомий український вчений академік Агатангела Кримський та існують інші цікаві видання.
Відомий російський історик В. Смірнов на турецьких джерелах видав ,,Історію Кримського Ханства’’, в якій приділяв велику увагу українським казакам. Однак досліди Агатангела Кримського, Омеляна Пріцака, Любомира Гайди, Віктора Остапчука вносять більш цінні наукові спостереження. В Османській імперії наприклад, навіть Мустафа Наїма пише, що час від часу наших козаків називали у своїй історії турки не інакше як: “брати-козаки”, а українського гетьмана – “братній гетьман”. Це доволі гарно звучить і османотурецькою мовою: “кардаш казаги” та “кардаш гетьмани”, в тому прихильному ставлені до козаків багато дослідників приписують заслугу Роксоляні. Козаків і наш народ називали ,,Бритоголовим’’. Проте висвітлювано українців в османських літописах лише як про древній та дружній і вірний туркам народ.Звичайно були і інші погляди. У своїй книзі Челебі назвав козаків: “бунтівниками’’, які в боротьбі відзначалися героїчною войовничістю. Про цю епоху докладніше можна пізнати в літературі ,,Козацтво ХVI-XVII ст. Османська імперія, Річ Посполита історія України’’. Однак, для зацікавленого читача цією не звиклою і унікальною історією та неменш цікавою легендарною постаттю, – Роксоляною, крім книжкових видань пропоную і заохочую оглянути серіял ,,Величне століття Роксолани’’ у вітинках, яке без перебільшення дасть не тільки грунтовну інформацію, але як один із найкращих засобів, а також можно отримати глибокі і зворушливі мистецькі переживання, які на довго залишаться в почуттях великим вдоволенням.
Підбиваючи загальні підсумки, а зокрема осмислюючи цей унікальний матерял, мимоволі зроджуються рефлексії. Легендарна Роксолана є однією з найвідоміших і водночас найзагадковіших жінок в українській історії не тільки часів пізнього середньовіччя. Український жіночий героїзм прославив себе від найдавніших часів по наші дні. Українські жінки завжди виступали розсудливо перед жорстокими загрозами. В світлі повищого можемо сказати, що від зарання існування укранської нації тобто від княгині Ольги, до героїнь в УПА та на сучасному фронті проти путінської агресії українські жінли проявили високу гідність і мужність. Роксоляна – Настуся Лісовська не була винятком в історії України. Упродовж всієї багатовікової нашої історії можемо побачити величні постаті жінок героїчного духу, які захоплювали сучасників, прославляли і захищали наш народ>
Такою небувалою на свій час жінкою була Роксоляна, яка зуміла зберегти свою честь і стати на чолі Османської імперії. Її шлях був не простий, а складний, від нещасної полонянки до однієї з найвпливовіших правительок в світі дивує не тільки своїм драматизмом, але і запаморочливими перипетіями. Вона анітрохи не була схожа на покірну східну жінку, нагадуючи, скоріше, давньоєгипетську Клеопатру, з ім’ям Роксолани пов’язані численні перетворення в турецькій столиці. Султанша намагалася, наскільки це можливо, займатися просвітою, багато часу приділяла благодійності. На її честь зараз названий стамбульський район Аврет-базару, де були розташовані побудовані українкою мечеть, лікарня і притулок для бідних. Турки переконані, що багато архітектурних пам’ятників Стамбула безпосередньо пов’язані з Роксоланою-Хюррем. Вони дуже шанують ім’я цієї жінки, усипальниця якої вважається одним з національних надбань країни. Настя-Роксоляна викрадена і передана до гарему на відміну від багатьох інших красунь, вона була досить освіченою, знала грамоту, а згодом вивчила декілька мов (турецьку, арабську і перську). Роксолана з самого початку попросила право на відвідування султанської бібліотеки і не втрачала часу марно, постійно займаючись самоосвітою. Не вагаючись, вона прийняла іслам, щоб її діти могли претендувати на трон Османської імперії.Вона не тільки відзначалася високою інтелегентністю, але при тому незвиклою вродою. Роксолана стала для майбутнього мужа втіленням усього, що він любив в жінках: вона цінувала мистецтво і розбиралася в політиці, була поліглотом і прекрасною танцівницею, вміла любити і приймати любов. Ніщо їх так не радувало, як можливість побути наодинці. Сулейман і Хуррем могли годинами говорити про любов, політиці, мистецтві … Вони часто спілкувалися віршами. Роксолана, як справжня жінка, знала, коли треба промовчати, коли засумувати, а коли засміятися. Не дивно, що під час її правління сумовитий гарем перетворився на центр краси і освіти, а саму її стали визнавати правителі інших держав. Султанша з’являється на людях з відкритим обличчям, але незважаючи на це, користується повагою видних діячів ісламу, як зразкова правовірна мусульманка.
Палацова гвардія обожнювала “сміхотливу пані”, яку ніколи не бачили без чарівної посмішки на обличчі. Роксолана платила тим же. Вона побудувала для яничар казарми-палаци, збільшила платню і наділила новими привілеями, а в тому завжди пам’ятала про своє національне походження і там де могла допомагала Україні. Які ж якості Роколяни складалися і були причиною її успіхів. Переовсім у неї була приманлива краса, а з красою вроджена жіноча сексуальність – це найважливіші атрибути будь-якої жінки, завдяки якій вони приваблюють чоловіків, передає Ukr.Media. Але Роксоляна, як жінка володіла винятковою здатністю залучати будь-якого чоловіка за своїм вибором за допомогою своєї магії і харизми. Її чарівність була настільки приманливою і вона діяла немов наркотик для чоловіків.

Її порівнюють з богинею краси і досконалості. За словами астрологів, її унікальність можна порівнювати із знаком Риби. Саме Риби мають психічні здібності, якими змушують чоловіків божеволіти за їхніми дотиками. Настя вміла спокушувати чоловіків своїми романтичними жіночими рухами. А при тому вона майстерно виконувала спокусливі жести, такі як дотик руки або рушання її волосся, дивлячись на нього. Ці спокусливі речі зводять з розуму чоловіків і змушують чоловіків сильно закохуватися в неї. У той час як їй подобаються міцні і стійкі відносини, вона також не вагаючись час від часу закохується в короткі романтичні пориви. Такі жінки з прикметами Роксоляни здатні привертати собі мужчин захоплювати їх і своїми спокусливими способами привертати до себе увагу. І все це довело до весілля у 1534 році з султаном – Сулейманом.

Подружжа мало всесторонні зацікавлення і вдоволення. Вони могли годинами говорити про політику і мистецтво, часто спілкувалися віршами. Їх почуття були взаємними і дуже щирими, про це свідчать рядки з листування подружжя. “Мій султане, – писала Роксолана, – який безмежний і пекучий біль розставання. Рятуй мене, нещасну, і не затримуй своїх прекрасних листів. Нехай душа моя отримає хоч краплину радості від твоїх послань. Коли нам їх читають, твій слуга і син Мехмед і твоя рабиня і дочка Мігріма плачуть, сумуючи за тобою. Їх сльози зводять мене з розуму”. “Моя дорога богине, моя дивовижна краса, – відповідав він, – пані мого серця, мій найяскравіший місяцю, моїх бажань глибинних супутниця, моя єдина, ти мені миліше всіх красунь світу!”. Султанші дозволялося багато, вона навіть з’являлася на людях з відкритим обличчям, що анітрохи не шкодило її репутації зразкової мусульманки. У подружжя народилося троє синів і дочка.Амбітній Роксолані вдалося реалізувати свої найсміливіші мрії і домогтися того, щоб її син Селім успадкував трон. На її шляху стояв старший син султана від першої його дружини, красуні-черкески Гульбехер. Улюбленець батька, Мустафа був дуже популярний і в народі. Використовуючи цей факт, щоб викликати побоювання і ревнощі Сулеймана, Роксолана переконала його, що син разом з візиром Рустем-пашею нібито готували державну змову. Після жорстоких тортур візира стратили. А між тим він був Роксолані зятем: вона видала за нього свою юну дочку, за допомогою якої збирала необхідну інформацію. Мустафа ж незабаром був зрадницьки убитий: задушений за наказом і навіть в присутності свого батька. Мати спадкоємця престолу збожеволіла і незабаром померла. Після цього положенню Роксолани при дворі, так само як і майбутньому її сина, більше нічого не загрожувало. Сорок років була Роксолана дружиною Сулеймана Пишного. Вона померла своєю смертю, залишивши чоловіка вдівцем. Їй вже не вдалося побачити, як її син зійшов на трон, ставши султаном Селімом II. Він процарював після смерті батька вісім років, з 1566 по 1574 рік,на троні не прославився успіхами.
На завершення нашої росповіді, варто в стрещеній формі нашу розповідь подати деякі бібліографічні теми: Роксана-Лісовська народилася в 1502 р. в сім’ї рогатинського священика Гаврила Лісовського. 1517 р. попала в полон, потім була подарованою в гарем в Стамбул. 1520 рік – Сулейман сходить на престол Оттоманської Порти.1521 рік – Роксолана Хюррем народила першого сина – Мехмеда, 1522 році – у Роксолани і Сулеймана народилася дочка Міхрімах.1523 році – українська наложниця подарувала султану сина Абдаллу, який прожив усього три роки. 1524 рік – у Сулеймана Пишного з’явився четверта дитина від Роксолани – син Селім, що згодом став спадкоємцем престолу. 1534 рік – Роксолана стала законною дружиною Сулеймана Пишного. Це був перший подібний випадок в історії Османської імперії. Роксолана отримала титул Хасекі, введений спеціально для неї. ось як один з очевидців – британський дипломат – описував весілля султана зі своєю українською нареченою: “На цьому тижні в Стамбулі сталася небачена досі подія: султан Сулейман оголосив султаншею свою українську наложницю Роксолану, через що в Стамбулі відбулося велике свято. Не можна передати словами пишність весільної церемонії, що проходила в палаці. Була влаштована загальна хода. Вночі всі вулиці були ілюміновані. Всюди були влаштовані розваги, на яких грали музиканти. Будинки були оздоблені. Народ перебував у захваті. На площі Султанахмет була споруджена велика трибуна, перед якою відбулося змагання. На свято прийшли Роксолана і інші наложниці. Брали участь в змаганні мусульманські і християнські лицарі. Потім відбулася вистава за участю канатохідців, фокусників, диких звірів, серед яких були і височенні жирафи. З приводу весілля в Стамбулі ходили різні чутки. Однак ніхто не знав в точності того, що сталося”.1536 рік – після інтриг султанші був страчений великий візир Ібрагім-паша. 15 або 18 квітня 1558 року і Роксолана померла після тривалої хвороби. Султан Сулейман пережив свою улюблену дружину на 12 років. Він побудував величну мечеть Сулейманіє, біля якої у восьмигранній кам’яній усипальні покоїться прах Роксолани. Всередині, під високим куполом, Сулейман звелів висікти алебастрові розети і прикрасити їх безцінним смарагдом, улюбленим самоцвітом Анастасії.
Знаменитій українці присвячено безліч творів мистецтва. Її образ незмінно надихає письменників, поетів і режисерів з різних країн світу. Про неї опубліковано безліч статей, поем, повістей, п’єс і романів, музичних спектаклів а зокрема: Телесеріал “Роксолана” (Україна, 1996-2003) – екранізація повісті Осипа Назарука, в ролі Роксолани – Ольга Сумська; телесеріал “Хюррем Султан” (Туреччина, 2003), в ролі Роксолани-Хюррем – Гюльбен Ергене; документальний фільм “Роксолана: кривавий шлях до трону” з циклу “У пошуках істини” (Україна, 2008); вище згаданий телесеріал “Величне століття” (Туреччина, 2011-2014), в ролі Роксолани-Хюррем – Мер’єм Узерлі, зі 103 серії – Вахіде Перчин ( перчин). На увагу заслуговиє музична твір “63 Симфонія” (Йозеф Гайдн, 1779-1781); опера “Роксоляна” (Денис Січинський, 1908-1909); балет “Хюррем Султан” (музика Невіт Кодаллі, хореограф Ойтун Турфанда, 1976); пісня “Роксолана” (слова Степан Галябарда, музика Олег Слободенко, виконувала Алла Кудлай, 1990); опера “Сулейман і Роксолана, або Любов в гаремі” (Олександр Костін, либр. Борис Чіп, 1995); рок-опера “Я – Роксолана” (слова Степан Галябарда і музика Арнольд Святогоров, 2000); балет “Роксолана” (реж.-хореогр. Дмитро Акімов, 2009). Це далеко не всі способи звечичення визначної українки, яка чере припадок стала яскравим феноменом всесвітнього значення.

Пам’ятник Роксолані в Рогатині, яка попала в полон і там зуміла стати світовою фігурою, як дружину султана Османської імперії. На її честь у місті названа центральна площа, де сьогодні розміщується в її честь пам’ятник.