У 387-му річницю від дня народження Івана Мазепи — гетьмана Війська Запорозького, полководця, мецената, провідника антимосковського воєнно-політичного виступу Івана Мазепи в центрі Полтави урочисто відкрили вуличну постійно діючу виставку «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди». Вона є спільним проєктом Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Полтавської міської ради. На церемонії відкриття промовляли митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір, в.о. Полтавського міського голови Катерина Ямщикова, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар та заступниця директора музею «Поле Полтавської битви» Людмила Шендрик.
Виставка «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru-пропаганди» – спільний проєкт Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», УІНП та Полтавської міської ради. На двометрових стелах розміщено спростування найвідоміших ворожих російських міфів, які пов’язані з особою гетьмана України Івана Мазепи, його антимосковським виступом та Полтавською битвою. Автори виставки на основі історичних джерел, досліджень різноманітних документів засобами науки спростовують десять найпоширеніших ворожих імперських міфів-нісенітниць про Мазепу як «зрадника, що мав намір віддати Україну на поталу Речі Посполитої»; про те, що гетьмана у його виборі «не підтримало українське козацтво»; про так звану «героїчну» оборону Полтави навесні-влітку 1709 року та звитяжні перемоги Петра I, про «славу російської зброї», «героїчну оборону Полтави від шведів», «народну», ледь не партизанську війну українців проти шведських військ».
Промовці на відкритті виставки наголошували: щоразу, коли російським імперцям був потрібен символ великої мілітарної перемоги — Полтавська битва обростала новими міфами, сенсами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Метою створення комплексного міфу про перемогу московського царя Петра І у битві під Полтавою було очорнити український рух і його прагнення до незалежності. Російська пропаганда подавала участь гетьмана Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби інакше тлумачити Полтавську битву вважалися зрадою. Водночас попри намагання імперської та комуністичної пропаганди, виступ Івана Мазепи став дороговказом для кількох поколінь борців за незалежність України, в тому числі й сучасних мазепинців із ЗСУ, зокрема й із окремої механізованої бригади сухопутних військ ЗСУ імені гетьмана Івана Мазепи та окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка.
У образ гетьмана Мазепи на церемонії відкриття перевтілився заслужений артист України, актор Полтавського театру імені Гоголя Василь Голуб. Він прочитав відому Думу авторства Мазепи:
«Матці своїй больш терпіти!
Нуте врагов, нуте бити!
Самопали набивайте,
Острих шабель добувайте,
А за віру хоч умріте,
І вольностей бороніте!
Нехай вічна буде слава,
Же през шаблі маєм права!».
Учасники дійства могли побачити волонтерів, одягнутих у костюми об’єднаного війська українського гетьмана Івана Мазепи та шведського короля Карла 12.
Катерина Ямщикова запевнила: «відновлення та популяризація історичної правди про гетьмана Івана Мазепу і надалі буде у пріоритеті міської влади. Депутати міської ради торік одноголосно підтримали фінансування цієї вуличної виставки як постійно діючої, вона експонуватиметься у центрі Полтаві щонайменше рік».
«Є щось символічне у тому, що Святійший Патріарх Філарет відійшов у засвіти саме у день народження гетьмана Мазепи. На чолі УПЦ КП він чимало зробив для того, щоб Україна гідно пам’ятала Мазепу як очільника антимосковського повстання, як будівничого православних храмів», – сказав очільник Полтавської єпархії ПЦУ Федір. До речі, саме Патріарх Філарет 7 травня 2016 року освятив пам’ятник Іванові Мазепі у Полтаві, а один із стендів виставки присвячений саме розвінчанню російського ворожого міфу про анафему Івану Мазепі. Про цей міф не раз говорив Патріарх Філарет як про інструмент російської імперської пропаганди, створений у 1708 році за наказом Петра I для демонізації гетьмана. Так звана анафема мала політичний, а не церковний характер, оскільки Мазепа був меценатом православної Церкви, а прокляття проголошували примусово, що було способом залякування українців. І не за релігійні відступлення, а за виступ проти московського царя.
Розміщення експозиції саме поруч із ворожим імперським маркером – монументом так званої Слави російської зброї, є символічним. Його споруджено владою російської імперії до 100-річчя перемоги московитів у Полтавській битві. Олег Пустовгар нагадав, що цей пам’ятник свого часу був зведений російською імперією як символ «руского міра» та «руского оружия». Оскільки процедура демонтажу або переосмислення цієї споруди (юридичною мовою – «пам’ятки національного значення») є тривалою і потребує рішень Кабінету Міністрів, виставка слугуватиме інформаційною противагою. Представник Інституту нацпам’яті Олег Пустовгар нагадав, що створено цю виставку як вуличну на виконання п.7 рішення Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики (протокол № 157 від 31 жовтня 2024 року; рекомендації Комітету Верховної Ради України за результатами розгляду питання «Стан реалізації законодавства про деколонізацію). «Як відомо, підсумками цього засідання стали демонтажі ворожих російських імперських міток – так званих «пам’ятників» московському царю Пєтру I по вулиці гетьмана Пилипа Орлика та біля музею «Поле Полтавської битви». Також у жовтні 2024 року народні депутати рекомендували Полтавській міській раді перейменувати цей музей та виготовити популяризаційний проєкт УІНП «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди» як вуличну експозицію з подальшим експонуванням довкола Монументу слави російської зброї на період до усунення цього імперського маркера з публічного простору», – розповів ініціатор експонування виставки і один із її авторів, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Вшанування Івана Мазепи продовжилося біля пам’ятника на Івановій горі. Знаний полтавський кобзар Назар Божинський представив присутнім відроджений ним, виготовлений власноруч торбан Івана Мазепи – древній український народний струнний щипковий музичний інструмент. Торбан називали «панською бандурою», оскільки він був популярний серед освіченої еліти Гетьманщини. Тож знаково, що пан Назар саме на торбані заграв і заспівав думу гетьмана Івана Мазепи «Ой горе тій чайці».
До підніжжя монументу гетьману Іванові Мазепі у Полтаві небайдужі полтавці, митрополит Федір, в.о. міського голови Катерина Ямщикова та представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар поклали квіти.
Представництво УІНП в Полтаві
