Марічка Галабурда-Чигрин
В неділю 3 -го березня, в Українському Домі Молоді в Лідкомбі (Сідней) зібралися сумівці та члени нашої спільноти, щоби вшанувати пам’ять патрона Осередку СУМ ґен. хор. Тараса Чупринку, який загинув 5.3.1950 року в Білогорщі, – 70–ту річницю УПА (яка припадала в 2010 ), бувших вояків УПА, які жили в Сіднею й були основоположниками осередку СУМ-у. На стінах з правої сторони залі виставлені плакати – знимок УПА. Виставку зорганізували організації, які входять в “Конференцію Українських Державницьких Організацій” (КУДО). Мушу сказати, що вистава справляє дуже гарне навіть емоційне вражіння. З цікавістю присутні оглядали виставку Центру Досліджень Визвольного Руху у Львові, створену на базі архівних документів ОУН, УПА, СБУ й доставлену нам в Австралію.
Ранком сумівці в одностроях, з прапорами, були присутніми на Богослужбі в УГКЦеркви ім. св. Андрея. Відтак відбули свій щомісячний апель, ройові заняття в приміщенні Дому Молоді.
Людей, які сходилися до центру сумівської молоді в Сіднеї, гостили легкою перекускою, кавою, чаєм. Ті, хто вперше тут прийшов (а таких, що ще не були в ДМ – багато) вражені гарною обстановкою приміщень. Тут все нове, звукова система найсучасніша, взірцева.
На стінах з правої сторони залі виставлені плакати – знимок УПА. Виставку зорганізували організації, які входять в “Конференцію Українських Державницьких Організацій” (КУДО). Мушу сказати, що вистава справляє дуже гарне навіть емоційне вражіння. З цікавістю присутні оглядали виставку Центру Досліджень Визвольного Руху у Львові, створену на базі архівних документів ОУН, УПА, СБУ й доставлену нам в Австралію.
Дивилася на сотні знимок, полинаємо в спогадах в Україну, згадуємо тих упівців, яких зустрічали підчас наших подорожей на Батьківщині, з бл. п. Михайлом Зеленчуком включно.
Виставка буде там до неділі 10.3. коли в Сіднеї відбудеться свято в пошану Тараса Шевченка.
В 12 годині дня всечесніший отець Симон Цькуй (УГКЦ) відправив Панахиду за упокій душі командира УПА ґен. хорунжого Тараса Чупринку (Романа Шухевича), ком. Василя Кука, Михайла Зеленчука, до недавна голова ветеранів УПА в Україні, та бувших упівців, які жили в Сіднеї: Юрій Пашківський – Борець – “Чумак”, Михайло Борис – Зенон Грабик – “Жан”, Степан Маркевич – “Мурин”, особистий охоронець командира Залізняка, який оперував на Любачівщині, Іван Янківський.
Знимки-портрети всіх згаданих, видніли на сцені. Співали Панахиду всі присутні під проводом преподобних сестер василіянок Костантини і Доротеї.
Василь Сенько – привітав присутніх, на залі колишніх вояків УПА, Дмитра Грицька – “Цяпка” та Володимира Костку. Він передав слово Андрієві Менцінському, який попросив нас вшанувати пам’ять всіх борців УПА однохвилинною мовчанкою.
Молоді – сумівці читали короткі життєписи тих, пам’ять кого ми вшановували.
Олекса Матіюк – про Романа Шухевича – Ген. Хор Тарас Чупринка
Маркіян Стефанишин – читав життєпис Дмитра Грицька-Цяпки
Адріян Михно – сказав нам хто Володимир Костка-Чумак
Софійка Тротнар – читала життєпис Юрія Бореця -Чумака
Бріана Берегова – сказака кілька речень про Івана Янківського
Соломія і Андрій Матіюк – читали життєпис Стефана Маркевича–Мурина
Адам Береговий – читав життєпис про Зенона Грабика-Михайло Борис
Натан Михно – говорив про Василя Кука
Петро Кобрин (мол) – про Михайла Зеленчука
Ярослав Дума представив публіці двох ще живих бувших упівців Сіднею, які багато пережили. Дмитро Грицько відбув кількалітнє ув’язнення в Польщі. Володимир Костка перейшов рейдом УПА на захід. Присутні привітали їх оплесками.
Був висвітлений на великому екрані фільм “Бандерівці”. Якщо хтось виходив з залі, то у фоає на великому екрані телевізії також можна були дивитися на фільм.
Після фільму люди спілкувалися, кожний з нас має якісь свої спогади про зустрічі з упівцями.
Орися Борець познайомила мене з сином її хресного батька – Зенона Грабика, який прийшов на це свято вшанування упівців. Він говорив про те, що знайшлися в Польщі в місті Перемишлі 60 стр. спогадів його батька, які він хоче отримати. Зенон Грабик близько спілкувався з командиром Залізняком.
Дуже жалію, що незнала друга Грабика, і сама не списала його спогади. Мене не було за його життя в Австралії. А друга Стефана Маркевича знала добре, але його спогади прочитала щойно в листопаді місяці 2012 року. Це дві посатті, які були близькими з командиром Залізняком.
Сьогодніше врочисте та емоційне вшанування пам’яті борців за волю України була подяка їм, від нас, молодшого покоління українців й українок Сіднею. Упівцям не вдалося здобути Державу, але їх героїчний подвиг у боротьбі проти московського, польського і німецького терору назавжди залишився в пам’яті українців.
