21 листопада 2013 року у «Львівській політехніці» зібралися освітяни, науковці, представники наукових установ та шкіл з етнонаціональним компонентом, а також державних освітніх структур, щоб обговорити проблеми збереження рідних мов в іншомовному оточенні. Круглий стіл, ініційований Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка», відбувся у Міжнародний день рідної мови, який з 2000 року відзначають у всьому світі з ініціативи ЮНЕСКО, щоб сприяти захисту і збереженню всіх мов народів світу.
У сучасному мультикультурному світі багато традиційних цінностей опиняється під загрозою, і серед них – збереження національних мов у громадах, силою обставин відірваних від своєї історичної батьківщини. Тисячі людей у цілому світі залучені у міграційні процеси. Це сприяє взаємному культурному і мовному збагаченню, але також дає поштовх до вироблення єдиної уніфікованої наднаціональної культури, відмови від історичних коренів. Найбільше у міграційному вирі страждають національні мови: вже у другому-третьому поколінні мігранти, аби швидше адаптуватися до нової країни проживання і забезпечити собі гідне місце у суспільстві, переходять на мову нової держави або на одну зі світових мов, частково чи повністю втрачаючи мову своїх предків.
Тому метою круглого столу було привернення уваги до питань збереження рідної мови в іншомовному оточенні, окреслення шляхів спротиву асиміляції та збереження національної ідентичності. За словами директора МІОКу Ірини Ключковської, на самоорганізацію емігрантів (зокрема у плані організації освіти рідною мовою) впливає декілька факторів – це політика країни їхнього походження, політика країни проживання, міждержавні стосунки та активність самої громади. Аналізу цих та деяких інших факторів був присвячений круглий стіл.
Відкрив роботу круглого столу проректор із науково-педагогічної роботи й питань соціального розвитку НУ «Львівська політехніка» Богдан Моркляник. Він окреслив роль Політехніки у національному й гуманітарному вихованні студентів, підкреслив роль рідної мови для кожної людини.
Світлана Книшик, заступник директора департаменту з питань освіти, науки, сім’ї та молоді Львівської ОДА, надала статистичні дані щодо шкіл з етнонаціональним компонентом в області. Віра Отчич, головний спеціаліст відділу національностей та релігій Львівської ОДА, окреслила правові рамки питання.
Представники національних громад Львова (білоруської, болгарської, вірменської, грецької, єврейської, литовської, німецької) поділилися своїм досвідом щодо збереження рідних мов. Зокрема, про мотивацію до вивчення національних мов говорили голова грецької молоді Західного регіону України Ірина Євкарпіді та керівник музею при Всеукраїнському єврейському благодійному фонді «Хесед-Ар’є» Ольга Лідовська. Вони розповіли про культурні заходи, які проводять їхні товариства, про поєднання вивчення мови і культури відповідного народу.
Про можливості державних шкіл з етнонаціональним компонентом розповіли Марта Маркуніна, директор ЗСШ № 10 з польською мовою навчання, та Володимир Кравченко, директор спеціалізованої ССЗШ № 45 з російською мовою навчання. Цікавим досвідом поділилися й інші учасники круглого столу.
Українці за кордоном також прагнуть зберігати свою мовну та культурну ідентичність. Як ефективно організувати навчальний процес, зацікавити дітей у вивченні мови і культури предків, залучити батьків до виховного процесу? До розмови по скайпу долучився Денис Чернієнко, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедрою історії і теорії держави та права Уфимської філії ДОЗ ВПО «Московський державний гуманітарний університет ім. М.О. Шолохова», який очолює асоціацію українських шкіл Росії. Наукове трактування проблеми дали представники львівських ВНЗ. Андрій Моторний, доцент секції мовної підготовки іноземних громадян кафедри іноземних мов НУ «Львівська політехніка», на основі багаторічного досвіду дипломатичної роботи у Празі окреслив проблеми українського шкільництва у Чеській Республіці.
Проблеми в організації шкільництва, розробці програм та підручників, пошуків ефективних методів навчання спільні як у національних товариств Львова, так і в українців за кордоном. Тому організатори круглого столу, врахувавши досвід учасників, приступили до розробки рекомендацій для роботи українських шкіл діаспори.
Старший науковий співробітник
Олеся Палінська
