Ця газета завжди приходить з поштою. Так усталено: “Українська думка” має дійти до кожної думаючої української людини, до кожної української установи тут, – на Британських островах.
2015 рік для неї – ювілейний.
“Хто би пізнав сьогодні “УД” в її циклостилевому трилистковому виданні “Нашого клича”, перший номер якого вийшов у Великій Британії 18 листопада 1945 року?” – говорить Людмила Пекарська, куратор Бібліотеки і Архіву СУБ ім. Т.Шевченка.
“Невеликий тираж – 200 примірників, швидко розійшовся… Видання мало шість сторіночок, малого розміру (А-4) і являло собою Інформаційний Бюлетень Українців у Великій Британії (на правах рукопису).
Цей, перший номер, передавався після прочитання з рук у руки.”
Справді, на ті часи це була і моральна основа для виживання, й трибуна для українства і спосіб солідаризувати спільноту. Наприклад, 19 січня 1947 року газета звернулася до колишніх вояків-українців, які щотижня отримували шоколад, жертвувати його дітям переселенців у Європі та пересилати його адресно кожній дитині в окупаційній зоні. Повідомлення приблизно такого ж характеру читаємо і через 68 років: “Вислали на суму 16,222,00 фунтів медичну допомогу та теплий одяг українським військовослужбовцям в зоні АТО, через отця Степана Суса та організацію “Благодійний фонд Vis Pacem”.
Багато на сторінках газети матеріалів про українські події у Великій Британії і, звісно ж, про події в Україні. Війна, новини політики, культури і спорту… Причому, що важливо, виходять матеріали і українською, й англійською мовою. Це розширює коло читачів, поширює правдивий погляд на боротьбу, яку нині веде Україна за свою свободу.
В ці ювілейні дні читачі (друзі, прихильники і просто колеги по журналістському перу) щиро вітають часопис українців у Великій Британії з 70-літтям. Бажають, щоб кожна думка, озвучена в “Українській думці” перетворилися в добру Українську Справу.
УІС
