Бути українцем — то для мене гордість.
Бути українцем — то для мене честь!
(Вадим Крищенко).
Впродовж століть доля, а частіше недоля, розлучала русинів-українців з рідним краєм і кидала їх у чужі краї. Втікаючи від чужинецького гніту, злиднів та несправедливості, в пошуках землі, волі та кращої долі для себе і своїх дітей, на межі ХІХ-ХХ століть вони вирушили аж за океан і оселилися в Манітобі, першій степовій провінції Канади.
Реальні картини життя та побуту наших перших поселенців на заокеанській землі відтворюють архівні матеріали столітньої давнини, збережені фотознімки, а також спогади очевидців. Вони були принижені та дискриміновані чужинцями, але уряд Канади бачив у них потенційну робочу силу, особливо в хліборобстві, що відіграло чи не основну роль у розвитку заходу країни. Поборюючи величезні труднощі та перешкоди, вони разом з іншими нетрадиційними переселенцями з Центральної та Східної Європи вклали працю своїх рук і розуму, щоб перетворити Канаду на процвітаючу країну, якою вона є сьогодні.
Досягнення українських канадців протягом років були високо оцінені як урядом Канади, так і урядом провінції. Прикладом можуть послужити подані нижче слова:
Вони … виростили міцних і працелюбних дітей та онуків; досягли високих посад у обраних ними професіях, бізнесах, в законодавчих органах. Вони з честю захищали свою нову батьківщину під час двох світових війн. Вони зробили ім’я «українець» шанованим і вартісним.
Ваш народ вкладає вагомий внесок у розвиток культури Канади…
Ці схвальні слова з нагоди діамантового ювілею українських поселень у Канаді належать Лейтенант-губернатору Манітоби Ролану МакВільямсу. Вони увійшли до книги Л. Білецького «60-ліття українських піонерів у Канаді. 1891–1951», виданої з нагоди 60-річчя наших першопоселенців у Канаді.
У плині літ гасне пам’ять людська, а на зроблене, прокладене чи збудоване українськими поселенцями та їхніми нащадками повільно накладає свій відбиток невблаганний час. Ніхто не в силі зупинити час, але можна посприяти тому, щоб людська пам’ять не згасала.
З цією метою Манітобська провінційна рада Конґресу Українців Канади на чолі з Іванкою Левандовською з нагоди 150-ліття входу Манітоби до складу Конфедерації та 130-річчя українських поселень у Канаді вирішилa урочисто відзначити ці важливі історичні події. Для втілення в життя цього наміру було створено комітет Манітоба-150, до якого увійшли: Марійка Дяків (голова), Катруся Добрянська, Зенон Глушок, Мирослава Підгірна, Остап Скрипник, Леся Швалюк та Роман Єренюк.
Завданням комітету було в урочистій обстановці відзначити 150 осіб та організацій за їхній вклад у життя української громади і значний внесок у розвиток та розквіт культурного, освітнього, релігійного, політичного, соціального та економічного життя Манітоби. Крім того, необхідно було обговорити питання щодо задуманої членами комітету концепції меморіальної дошки, яку у вигляді карти Манітоби виготовив Чарлз Брунет, а також ідеї та елементів пам’ятної монети і намітити заходи з метою урочистого вручення нагород.
Перше засідання комітету відбулося ще в січні 2020 року, але втілення в життя наміченого Манітобською провінційною радою проекту та святкові урочистості були сповільнені пандемією COVID-19, зміною уряду Манітоби та війною в Україні. Не зважаючи на це, комітет продовжував свою роботу. 4 вересня 2021 року список удостоєних нагороди в рамках проекту «Наша Громада – Наша Спадщина» було оприлюднено в провінційній пресі.
Список удостоєних нагороди в рамках проекту «Наша Громада – Наша Спадщина» у провінційному часописі The Free Press
Урочисте прийняття для удостоєних нагород осіб відбулося за участі Лейтенант-губернатора Манітоби, дост. Аніти Невіл, в Урядовому домі 24 листопада 2022 року.
Святкова церемонія вручення нагород та відкриття меморіальної дошки в честь українців Манітоби, їхнього внеску у розвиток провінції та вшанування пам’яті тих, хто вже відійшов від нас, були проведені 4 грудня 2024 року в ротонді Манітобської законодавчої асамблеї.
Почесними гостями на урочистому заході вручення нагород були: дост. Нелі Кеннеді, міністр спорту, культури, спадщини й туризму, яка представляла прем’єра Манітоби, дост. Ваб Кінью; дост. Рон Костишин, міністр сільського господарства; Вейн Івашко, лідер Прогресивної Консервативної партії Манітоби; Кеті Кох, колишній міністр спорту, культури, спадщини й туризму; владика Андрій Рабій, єпископ Української греко-католицької церкви Вінніпеґської архієпархії; о. Чарлз Бакстер, канцлер Української православної церкви Канади. Ведучі урочистостей – Марійка Дяків та Остап Скрипник.
Відкрити меморіальну дошку з нагоди 150-ліття Манітоби і 130-ліття поселення українців у Канаді з приуроченим написом у трьох мовах – англійській, французькій та українській – були удостоєні Іванка Левандовська та почесні гості – Нелі Кеннеді, Кеті Кох та Вейн Івашко.
Урочисте відкриття меморіальної дошки
Президент Манітобської провінційної ради Конґресу Українців Канади Іванка Левандовська (зліва) та члени комітету Манітоба-150: Марійка Дяків, Остап Скрипник, Роман Єренюк, Мирослава Підгірна, Зенон Глушок; відсутні – Катруся Добрянська та Леся Швалюк (фотознімки: Норберт Іван)
Після вітальних слів Марійки Дяків, Іванки Левандовської, Нелі Кеннеді та Кеті Кох на адресу удостоєних нагород осіб і членів родин відзначених уже покійних українців були вручені сертифікати – «Нагороди за значні внески у розвиток Манітоби й Української громади» із вставленими в них пам’ятними монетами.
Загальний вигляд сертифікатів. Автор дизайну – колишня харківянка Аліна Олійник
Важливо також відзначити тісну багаторічну співпрацю нашої громади та уряду провінції, завдяки чому українці отримали дозвіл на території Манітобської законодавчої асамблеї звести пам’ятник Тарасу Шевченку (1961), скульптуру – символ пам’яті про Голодомор «Гіркі спомини дитинства» (2014), монумент жертвам інтернування (2015). Внаслідок обговорень з провінційним урядом урочисто відкриту 4 грудня 2024 року пропам’ятну дошку було вирішено помістити у приміщенні Манітобської законодавчої асамблеї поруч із встановленою у 1951 році меморіальною дошкою (скульптор Гюберт Ґарніє), присвяченою українським першопоселенцям за їхній вклад у розвиток Канади.
Меморіальна дошка на честь 60-ї річниці українського поселення в Канаді (Архіви Манітобського історичного товариства: Historic Sites of Manitoba: Manitoba Legislative Building: http://www.mhs.mb.ca/docs/sites/legislativebuilding.shtml)
Очевидцями урочистостей стали вигнані теперішньою війною з рідних домівок новоприбулі українці, які в знак подяки за всебічну допомогу, отриману від своєї громади та уряду Манітоби, пригостили всіх присутніх приготовленими власноруч легкими стравами та напоями.
Галина Кравчук, Вінніпеґ
