Олег Сасс (21.08.1981 — 11.04.2024)
Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі №98 м. Львова, а згодом — у Львівському кінотехнікумі за спеціальністю «Виробництво і технічна експлуатація відео-, аудіотехніки і кіноустановок».
Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Олег був товариською, енергійною, працьовитою та наполегливою людиною. Вирізнявся гарним почуттям гумору, організаторськими здібностями та вмінням знаходити вихід зі складних ситуацій. Був люблячим сім’янином, особливо цінував час, проведений із родиною. Захоплювався будівництвом, ремонтом і вишиванням картин бісером. Брав активну участь у житті християнських спільнот. Мав активну громадянську позицію, був учасником Революції Гідності, займався волонтерством і допомагав військовим та цивільному населенню.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Північно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».
В Олега Сасса залишилися батьки, син, брат та родина.
Андрій Шкурко (06.08.1976 — 05.11.2026)
Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №36 м. Львова, а згодом — у відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування».
Проходив строкову військову службу.
Працював у Львівській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД».
Зі слів рідних, Андрій був веселою, доброзичливою та працьовитою людиною. Вирізнявся щирістю й готовністю завжди прийти на допомогу іншим. Захоплювався риболовлею та любив готувати різноманітні страви.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Миколаївському та Дніпропетровському напрямках у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
В Андрія Шкурка залишилися дружина, син, мати, сестра та родина.
Назар Грищенко (15.07.1987 — 13.11.2026)
Уродженець міста Дубляни Львівської області.
Навчався у Дублянському опорному ліцеї імені Героя України Анатолія Жаловаги Львівської міської ради, а згодом — у відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування».
Працював майстром із ремонтних робіт на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Назарій був доброю, щирою, турботливою та життєрадісною людиною. Вирізнявся позитивним ставленням до життя, завжди був готовий прийти на допомогу іншим. Захоплювався риболовлею, читанням і збиранням грибів, любив готувати різноманітні страви.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів у складі 3-ї окремої важкої механізованої Залізної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Назарія Грищенка залишилися мати, сестра та родина.
Прощання з Олегом Сассом розпочнеться о 09:30 у храмі Зіслання Святого Духа УГКЦ (вул. Трильовського, 9).
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Прощання з Назаром Грищенком відбудеться о 12:00 в соборі Пресвятої Богородиці УГКЦ (с. Малехів, вул. Коновальця).
Поховають Олега Сасса на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
Поховають Андрія Шкурка на Голосківському кладовищі, на полі 34В.
Поховають Нараза Грищенка на кладовищі у с. Малехів.
