Тарас Дзікевич (19.12.1981 — 06.02.2026) Львів’янин.
Навчався в ліцеї №2 Львівської міської ради, згодом — у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Також навчався в Київському університеті інтелектуальної власності та права за спеціальністю «Консолідована інформація».
Працював у Львівському обласному молодіжному центрі, а також обіймав посаду операційного менеджера за кордоном.
Зі слів рідних, Тарас любив Карпати, захоплювався стрибками з парашутом, цікавився історією України, читав історичну літературу та твори Стівена Кінга. Полюбляв готувати, займався реставрацією меблів, мав мрію придбати мотоцикл. Вирізнявся ввічливістю, доброзичливістю, відповідальністю, турботливістю та щирістю.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений відзнаками Міністерства оборони України — медаллю «Хрест Сил територіальної оборони» та медаллю «За поранення».
У Тараса Дзікевича залишилися дружина, донька, мати та вітчим.
Чин похорону воїна розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисника на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.
