Замість соратниці Леніна – діячка Української революції

Софія русова

Полтавська обласна державна адміністрація та депутати обласної ради підтримали ініціативу Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства (ПОО ВУТ) «Просвіта» з увічнення у назві обласного інтернату № 2 I-III ступенів діячки доби Української революції 1917-22 років, видатного українського педагога, прозаїка й літературознавця Софії Русової. Зокрема, сімнадцята сесія сьомого скликання схвалила рішення № 532 «ПРО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ПОЛТАВСЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ № 2 І-ІІІ СТУПЕНІВ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ».

Про це повідомив кореспонденту всеукраїнської газети «Слово Просвіти» автор ідеї, координатор громадського-волонтерського проекту «Декомунізація на Полтавщині», перший заступник голови ПОО ВУТ «Просвіта» Олег Пустовгар. «Ми переконані, що назва «імені Крупської» – діячки злочинної партії російських більшовиків, соратниці ката українського народу Владіміра Ульянова-Лєніна та ще й не де-небудь, а у навчальному закладі була повним абсурдом. Тож, Товариство «Просвіта» у рамках громадських ініціатив, що спрямовані на виконання декомунізаційних законів та Указу Президента «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» зініціювало перейменування. Відтепер школа-інтернат №2 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради гідно носитиме славне ім’я Софії Русової – видатного педагога, життя і діяльність котрої нерозривно пов’язана із Полтавою, активного діяча Української Революції 1917-21 років, сторіччя якої Україна відзначає у цьому році, автора цілої низки педагогічних праць»,- наголосив Олег Пустовгар.

У «Просвіті» впевнені, що цей спільний крок громадськості і влади є гідним внеском у справу патріотичного виховання молоді. Незабаром просвітяни Полтави завітають до цього навчального закладу, аби прочитати лекцію та показати документальний фільм про Софію Русову. «Зробимо все, аби донести до викладачів і вихованців інтернату ,загалом Полтавської громади той факт, що ідеолог українського націоналізму Микола Міхновський вперше публічно промову «Самостійна Україна» виголосив 19 лютого 1990 року саме у Полтаві – якраз у будинку подружжя українських патріотів Олександра та Софії Русових», – зауважив Олег Пустовгар. Як відомо, маніфест «Самостійна Україна» є знаковим, історичним. Саме у будинку Русових Микола Міхновський уперше в нашій історії 20 століття заявив про потребу здобуття національної державності. Саме у будинку Русових названо головного ворога України — російський імперіалізм. Саме у полтавському будинку Русових Микола Міхновський закликав українців виборювати «одну, єдину, неподільну, вільну, самостійну Україну від гір Карпатських аж по Кавказькі».

Нагадаємо, що перший крок з увічнення Софії Русової у Полтаві зроблено завдяки декомунізації. На пропозицію Олега Пустовгара,а також депутата міської ради Юліана Матвійчука та голови Полтавського міського товариства «Просвіта» Тараса Пустовіта голова облдержадміністрації Валерій Головко перейменував провулок Бакинських комісарів на честь родини Русових.

Окрім зміни назви, спеціалізована школа-інтернат № 2 змінила й статус. Відтепер це експериментальний заклад освіти регіонального рівня. Цей статус надано наказом ОДА «Про проведення дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня «Соціалізація особистості в умовах інноваційного освітнього середовища».

Довідково: Софія Русова одна із перших в Україні шукала шляхи до створення національної системи освіти. Як педагог-філософ, вона глибоко усвідомлювала, що школа й виховання мають діяти у повній відповідності з особливостями й потребами своєї країни та нації. Маючи високий авторитет у наукових та педагогічних колах, Софія Русова у період Української Революції 1917-21 рр., зокрема в часи УНР входить до складу Центральної Ради і Секретаріату освіти, в якому очолює дошкільний і позашкільний відділи. Вона рішуче втілює у життя гасло: «Українізація народної освіти, всіх її організацій», бере активну участь в освітянських форумах: Всеукраїнському з’їзді вчителів (квітень 1917), Всеукраїнському професійному учительському з’їзді (серпень 1917); стає співзасновником Педагогічної Академії для підготовки вчителів українознавства. У міністерстві освіти (за гетьманату Павла Скоропадського) очолювала департамент дошкільної та позашкільної освіти, активна у дерусифікації шкіл, у влаштовуванні курсів українознавства, підготовці українських шкільних підручників і в укладанні плану й програми єдиної діяльної (трудової) школи, яка повинна мати національний характер. У своїх виступах Софія Русова зокрема наголошувала, що «доля, щастя нашого народу залежить від того, як ми проведемо в життя дороге, велике гасло: вільна національна школа для виховання вільної свідомої дужої нації». Родина Русових постійно перебувала під особливим поліційним наглядом влади Російської імперії. Їхній Полтавський будинок навпроти земської управи на зламі ХІХ-ХХ ст. відвідували Симон Петлюра, Борис Мартос, Микола Міхновський, Панас Мирний, Володимир Короленко, Лев Падалка та ін. Софія Федорівна Русова — видатний літературознавець, дослідник дитячої літератури, співробітник численних наукових і популярних українських журналів, автор праць з педагогічних питань (зокрема, дошкільного виховання). Автор праць про творчість Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Рабіндраната Тагора. Автор праць «Дошкільне виховання» (1918), «Перша читанка для дорослих, для вечірніх та недільних шкіл» (1918), «Методика колективного читання» (1918), «Єдина діяльна (трудова) школа» (1923), «Теорія і практика дошкільного виховання» (1924), «Дидактика» (1925, 1930), «Сучасні течії в новій педагогіці» (1932), «Роль жінки в дошкільному вихованні» (1934), «Моральні завдання сучасної школи» (1938); спогадів «Мої спомини» (1939), «Наші визначні жінки» (1934; друге вид. 1945).

Прес-центр Полтавського обласного товариства «Просвіта»

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа