18 лютого в інформаційній агенції “Українські новини” відбувся круглий стіл на тему “Законопроекти про вищу освіту: висновки громадськості”.
Громадські експерти погодились, що реформа вищої освіти давно на часі. Виступаючі дійшли згоди щодо необхідності забезпечення децентралізації та фінансової прозорості у галузі вищої освіти. На думку аналітиків, два альтернативні законопроекти (підготовані опозицією та групою Згуровського) більшою мірою виконують завдання реформування вищої освіти.
На думку Голови правління Центру дослідження суспільства Інни Совсун, “проект опозиції та проект групи Згуровського пропонують зробити контроль за якістю освіти та визначення її змісту незалежними від міністерства. Також вони пропонують прозоріші умови фінансування вищих навчальних закладів, зокрема у сфері фінансування навчання за державний кошт, а також чіткі правила визначення конкурсу. Натомість проект депутатів Ківалова, Калєтніка і Сороки не оговорює механізми державного замовлення, збільшує вагу вступних екзаменів та дозволяє приймати на платну форму навчання фактично за будь-якими правилами, які встановлять ВНЗ. У той час як норми проекту Ківалова, Калєтніка і Сороки очевидно не відповідають принципам якісної, доступної та демократично керованої освіти, згадані норми законів опозиції та групи також викликають деякі перестороги.
Автори обидвох альтернативних проектів прописують ринкові механізми забезпечення фінансування: гроші мають іти туди, куди ідуть кращі (за результатами ЗНО) студенти. Попри те, що така система створює більш прозорі правила гри, Інна Совсун зауважила ризики, котрі вона може принести. По-перше, що робити з непопулярними серед вступників (але потрібними суспільству) технічними та природничими спеціальностями? По-друге, невирішеним залишається питання розрахунку суми грошей, котра власне має “піти за студентом”. Опозиція пропонує, щоб абітурієнти отримували кошти у розмірі середньої вартості навчання в державних вишах, а якщо вступник хоче вчитись в університеті, де вартість навчання вища – то може доплатити суму, котрої не вистачає (окрім 5% найкращих з кожного предмету, котрі отримують максимальні гранти, незалежно від того, куди йдуть вчитися). А отже, така система може посилити і без того високу соціальну нерівність у суспільстві, адже тільки діти з більш заможних родин зможуть вільно обирати, куди йти вчитися.
Експерти Центру дослідження суспільства переконані, що проведення масштабних змін у питанні фінансування освіти (зокрема, впровадження принципу «гроші слідують за студентом») потребують детальнішого експертного аналізу, вивчення міжнародного досвіду у цій сфері та проведення пілотних проектів, подібно до того, як відбувалось впровадження зовнішнього незалежного оцінювання.”
Інна Совсун також звернула увагу на те, що в проекті опозиції прописане зменшення аудиторного навантаження на викладачів до 600 годин на рік на одну ставку (зараз цей показник складає 900 годин, європейські університети переважно обмежують навантаження викладачів до 300 годин на рік). Таким чином створюються можливості для наукової діяльності та повернення науки в університети. Привернення уваги до проблем викладачів, на переконання Совсун, є критично важливим, адже жодні реформи не гарантуватимуть високої якості освіти, якщо викладачі далі змушені будуть повністю концентруватись тільки на начитці лекцій і семінарів і не матимуть можливості провадити дослідження.
Експертка наголосила, що прийняття нового проекту закону про вищу освіту — тільки перший крок на шляху реформування галузі. Важливо також пам’ятати, що подальші зміни потребуватимуть збільшення фінансування вищої освіти та демократизації всередині самих університетів, що не є можливим без активного залучення викладачів та студентів.
Експерти Центру дослідження суспільства надіслали народним депутатам порівняльний аналіз законопроектів про вищу освіту та звернулись з закликом голосувати за проекти закону відповідно до інтересів освітян, студентів та суспільства вцілому, а не за партійною вказівкою.
За результатами обговорення експерти підготували резолюцію-звернення до учасників комітетських громадських слухань з питань вищої освіти, котрі відбудуться 27 лютого.
