В Головному управлінні юстиції Криму не змогли прочитати документи про статутну діяльність Кримської громадської організації «Інститут громадянського Суспільства», написані кримськотатарською мовою, і тому вирішили, що організація веде свою діяльність з порушенням законодавства. Про це кореспонденту QHA повідомив голова ради Кримської громадської організації «Інститут громадянського Суспільства» Рустем Аблятіфов.
За його словами, документи про статутну діяльність організації були подані на вимогу Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК. Але є одна особливість – документи були подані кримськотатарською мовою. «Оскільки чинне законодавство України дозволяє громадським організаціям нацменшин вести діловодство рідною мовою, то в нашій організації діловодство ведеться кримськотатарською мовою», – зазначив Рустем Аблятіфов.
Він підкреслив, що міжнародні документи також захищають мови нацменшин. «Є ряд міжнародних актів, зокрема,« Рамкова конвенція про права національних меншин», «Європейська хартія регіональних та міноритарних мов», які дозволяють в судовій діяльності користуватися рідною мовою», – сказав глава організації.
Отримавши документи про діяльність «Інституту громадянського Суспільства», мін’юст надіслав відповідь: «Таким чином, немає можливості встановити основні питання, розглянуті на засіданнях керівних органів об’єднання громадян і правомочність проведення засідань і прийняття рішень останніми». «Фактично все зводиться до того, що не змогли перевірити діяльність організації, оскільки не змогли прочитати кримськотатарською мовою», – прокоментував Аблятіфов.
Крім того, міністерство юстиції надіслало організації кілька рекомендацій, серед яких – «надати протоколи засідань статутних органів, викладені українською або російською мовами».
За словами Рустема Аблятіфова, зараз організація готує аргументовану відповідь Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в АРК, з посиланнями на законодавство.
«Тепер виникає питання щодо прийнятого нещодавно Закону «Про основи державної мовної політики»: як цей закон буде реалізований на місці, коли елементарно немає фахівців, які могли б приймати заяви на кримськотатарській мові?», – зазначає експерт.
За його словами, «Інститут громадянського Суспільства» виступить ініціатором того, щоб не тільки внутрішня документація, а й вся ділова переписка, в тому числі звернення до держорганів, звіти і т. д., велися рідною мовою. «Якщо закон дозволяє це робити, то кримськотатарська мова повинна бути введена в публічну сферу і мати там ходження», – сказав Рустем Аблятіфов.
Кореспондент QHA звернулася до Міністерства юстиції в АРК з питанням: «Якою мовою можна подавати документи в Мін’юст?». В Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в АРК відповіли: «Можна російською, як прописано в конституції АРК, але якщо ви подаєте офіційні документи на переобрання керівних органів, то, природно, «державною мовою», для внесення до реєстру».
«Це маніпулювання, – коментує Рустем Аблятіфов. – Коли треба, вони кажуть, що, мовляв, ми в київському підпорядкуванні, ми не місцевий орган влади, а коли потрібно – згадують Конституцію АРК ».
На запитання: «Чи можна надавати документи кримськотатарською мовою?», – В Міністерстві юстиції в АРК відповіли: «Звичайно ні, ми ж не перекладемо».
Якщо будуть подаватися такі запити, що робитиме Мін’юст, як планує цю проблему вирішувати? З приводу того, як Мін’юст планує далі вирішувати ту мовну проблему, враховуючи що прийнятий закон про мови, в міністерстві відповіли, що не знають і нічого з цього приводу сказати не зможуть.
«Закон дозволяє подавати документи рідною мовою. А «не перекладемо» – це не аргумент», – зазначив голова організації« Інститут громадянського Суспільства».
За словами Рустема Аблятіфова, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК – це орган, куди принципово не беруть кримських татар на роботу. «Немає жодного кримського татарина, який міг би сказати: «Я працював у Міністерстві юстиції. Те ж саме можна сказати про Міністерство фінансів, СБУ », – підкреслив експерт.
Отож, приймався закон для того, щоб держслужбовцям необов’язково було користуватися державною мовою, це прикривалося європейськими конвенціями про захист міноритарних мов, а коли носії мов, які справді потребують захисту, заявили про свої права, виявилося, що влада не має наміру ці права захищати. І це одна з причин, чому в Криму не змогли галопом прийняти ухвалу про імплементацію закона “К-К”, а перенесли його на вересень.
УІС
