Скоро осінь. Швидше б вже спала ця спека, в броніках – ми як плавлені сирки. Щойно повернувся боєць і приніс відремонтований телефон. Тепер знову з інетом. Ті хто чекав від нас звісточки, вибачте що не писав. Не було ні часу, ні можливості, ні бажання. По суті.
1) Так, загроза вторгнення збільшилася. Неважливо під якими прапорами та місіями. Так, на першому етапі доведеться вкрай важко. У підсумковій перемозі – впевнений. І ще. Ми – не відступимо і не складемо зброї в будь-якому випадку, незалежно від наявності команд. І плювати на всі вторгнення. Це наша земля. Нам просто не можна. Залишимо поки цю тему, зараз бути масштабною війні чи ні, залежить не від нас ….. але від нас залежить як ми поступимо “якщо що”. Для себе ми вирішили.
2) По Іловайськ. Ніхто нікого не розбивав і не відступав. Очманілі від скажених грошей і власного дибилизму рашістскі змі видали “на гора” мало не 500 загиблих. Залишимо це, як і горезвісні фосфорні бомби їх психіатру, поговоримо про реалії.
Реалія перша- там був не не весь батальйон, а рота. Азов, Донбас, Шахтарськ “скинулися” по роті, ПС дав людей 40 Разом 350 чол. В Іловайську сиділи 600 з гаком терористів. В місто ми увійшли. Колона Азова не дійшла зовсім небагато. Далі-позначилася відсутність бронетехніки. Першу бмп підбили, судячи з усього з АГС. Екіпаж (ЗСУ) – контузії і поранення. Залишився БТР, який нам передали раніше прямо з навчальних експонатів академії Нацгвардії. Дійшов він на одному двигуні, який браво заглох акурат через 20 хв після заходу в місто. Другий і третій БТР стоять поки на приколі з тієї ж причини (двигуни треба міняти). Про це пізніше.
Реалія друга. Всі наші втрати не бойові. Заслони і засідки на шляху в місто ми просто змели. Десь в мережі бовтається відео “Радіо Свобода”, кому цікаво-скачайте. В районі діє група професійних диверсантів. Працювали на стику нас і Азова. Вранці з ними зіткнулися, розійшлися в внічию. У Донбасу загинув наш товариш, позивний “Самолет”, у них двоє вирушили туди звідки сподіваюся не повернуться. По почерку і тактиці – військовий спецназ. Трохи пізніше ідентифікували як окрему роту спецназу ГРУ ГШ РФ. Номер поки уточнюємо. Це новий чинник і тепер будемо його враховувати.
При вході в місто група офіцерів і гвардійців у складі 15 осіб вирушила назад по дорозі у напрямку до вихідних позицій. У районі моста ними були помічені дроти. При візуальному огляді виявлено мінування моста. Там же опинилися і автори. Група потрапила під снайперський вогонь (причому відстань і калібр куль вказує на гвинтівки від 30.000 доларів і вище). Потім додали з великокаліберних кулеметів. У підсумку диверсанти були відкинуті. Ми втратили наших товаришів – позивний Монгол (підполковник, мій заступник), Немо (полковник нацгвардію) і Комуніст (стрілець). Диверсанти втратили чотирьох бійців.
В результаті ми опинилися в місті, з диверсійними групами в тилу і, на жаль припинився рух суміжників. Шахтарськ вийшов з бою через дві години після початку, Азов нарвався на укріпрайон на підході до міста і, не маючи бронетехніки, зазнавши втрат, також відійшов. У цих умовах, не маючи можливості брати місто силами однієї роти Донбас повернувся на вихідні позиції.
У самий найближчий час ми з товаришами обов’язково повернемося і продовжимо. Сподіваюся нас не змусять викрадати бронетехніку. Все було. Міняли на раків (п’ять відер – танк на день), міняли на літак (день літаємо безпілотником в інтересах танкової бригади, день танк у нас), але ще не викрадали …
Висновки: враховуємо новий фактор-диверсійні групи спецури по 15-20 чол. Врахуємо. Обіцянка бронетехніки і відмова в останній момент-новий фактор. Врахуємо. “Ліві” дані військової розвідки – врахуємо. Відсутність карт? Врахуємо.
Дивлюся що в країні йде антивоєнних компанія. Показують дітей, матерів, ті плачуть, просять не пускати дітей на війну … твою ж … генерали, міністри! Залиште дітей матерям. Середній вік добровольця 38. Ми інші. Дайте нормальну зброю батальйонам. Ви ж наша держава. Наша?
P.S. поранені всіх наших груп-у Дніпрі. Спасибі вам хлопці. Ви наш міцний тил … Пам’ятайте загиблих. Вони там, бо хотіли жити в єдиній Україні. У нашій Україні. Слава їй і вічна вам пам’ять …
P.S.2. Свобода скинули відео. Треба наступного разу сказати щоб не пускали на передову. Відчайдушні хлопці, залізли в броньовик що ми відбили у міста і весь цей час йшли за колоною і знімали. Ті що загинули, на відео тоді ще були живі. http://m.youtube.com/watch?v=DDOOHHIZbB4
