1) щодо подальшої долі акції на Майдані. Я не бачу рішення, яке влаштує всіх. Бо хто такі “всі”? Невдоволені однаково будуть. Але що треба однозначно – #повертати #ситуацію у #правове #поле.
право на мирні зібрання – так. Право на перестрілки між конкуруючими угрупуваннями, рейдерство і віджим транспорту – ні.
цивілізовані домовленості, хто де стоїть – так. Силовий розгін – ні
в нас правова система будується на інідивідуальній відповідальності, а не на колективній. Тому: бити або саджати Х33 за те що вчинив Х44 – це шлях до повного колективного здичавіння.
2) Нагадаю, що крім Майданів -2004 і 2013-14 був ригівський антимайдан. Він сильно дратував киян, і він був відверто спрямований проти центральної влади. Але тоді якось воно відбулось погіршенням санітарної ситуації. Практично без людських жертв. І це добре…
Поки обов’язки міського голови виконував призначений голова КМДА, він також використовував Хрещатик безвідносно до інтересів міської громади. Тому 1) #валити все #на #Кличка трохи передчасно 2) стверджувати, що Кличко в усьому правий теж пересмикування. Він, як міський голова, має цивілізовано (розрулювати) вирішувати подібні питання. Як не вміє сам, то призначити відповідального, який вміє.
3) коли наше ясне сонечко пан #Омельченко робив свою “адмінреформу”, він відфонарно змінив межі районів міста. Це стало бомбою уповільненої дії, яку він подарував своїм наступникам, а заодно і киянам, і гостям міста. Зокрема, він не мав жодних раціональних причин ліквідувати #Старокиївський #район та прірізати його частину до Печерського. Крім особистого збагачення міського голови і його оточення. Де стояли всі (анти)Майдани? Саме на цій довільно відрізаній частині району…
