Триває громадське обговорення реформи календаря державних свят. У Києві презентували підготовану експертами групи «Політика національної пам’яті» Реанімаційного пакету реформ Зелену книгу «Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят». Цей документ дозволяє оцінити переваги та ризики різних альтернативних варіантів розв’язання проблеми.
Автори дослідження переконані, що основою для реформи державного календаря має стати насамперед суспільний консенсус. В аналітичному документі проаналізовали ключові події з 1917 року, що впливали на формування календаря свят, міжнародний досвід, аналіз поточного нормативного регулювання, позиції зацікавлених сторін, різні думки щодо дискусійних дат, таких як 8 березня, 1-2 травня та 9 травня, а також розглянули різні варіанти реформи.
«Надмірна кількість неробочих святкових днів негативно впливає на економічну ситуацію в країні, мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами і назагал формує негативну репутацію бізнес-потенціалу України у світі. З іншої сторони, існуючий календар свят, що певною мірою залишився в спадок від СРСР, провокує суспільну конфліктність», — йдеться у документі.
Серед проаналізованих варіантів реформи є, зокрема, проект Українського інституту національної пам’яті, можливість внесення змін до Кодексу законів про працю або ж збереження поточного стану речей.
На презентації представниця Українського інституту національної пам’яті Ганна Байкєніч розповіла про проект закону, який підготував УІНП. В останній версії законопроекту, яка врахувала пропозиції громадськості, йдеться про скорочення загальної кількості святкових неробочих днів — зокрема, про відміну практики перенесення вихідних днів, коли свято випадає на суботу або неділю.
До уваги беруть також думку бізнес-спільноти. Підприємець Едуард Курганський, вважає, що кількість вихідних варто зменшувати, але мусить бути певний баланс зі святами, бо потрібно поважати традиції, які склались у державі. «Держава врегулювала питання з Різдвом 25 грудня і показала, що ми з повагою ставимось до різних конфесій і меншин. Тепер логічно було б зробити наступний крок — напрацювати модель змінних святкових графіків», — переконаний підприємець.
Триває також обговорення дискусійних дат державного календаря. Наприклад, поки немає єдиної позиції серед громадськості щодо того, чи залишати вихідним днем 8 березня. Ґендерна експертка та правозахисниця Олена Суслова вважає, що вихідний день 8 березня як міжнародний день захисту прав жінок — це оксюморон: «Якщо ми захищаємо права жінок, то відпочивати в цей день видається нелогічним. Цей день — день дій, день активізму, день наполегливих закликів змінити життя на краще».
Анна Олійник, співавтор аналітичного документу, говорить, що дискусія щодо державного календаря має продовжуватись: «Формування державного святкового календаря завжди було важливим вектором політики держави: він дозволяє розставити ключові акценти щодо базових цінностей (що ми вшановуємо і чому) та знайти консолідуючі точки».
Зелену книгу (Green Paper) «Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят» підготували експерти групи «Політика національної пам’яті» Реанімаційного пакету реформ Анна Олійник, Андрій Когут та Лідія Тополевська завдяки інституційній підтримці ГО «Центр UA».
