21 листопада о 16.00 газета «День» вже вчетверте назвала лауреата премії імені Джеймса Мейса. Громадська рада премії на чолі з політичним діячем Юрієм Щербаком запропонувала на лауреатство кандидатуру Олександра ПАЛІЯ.
–– Джеймс написав «Свічку у вікні», –– говорить головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА. –– Ми щороку її повторюємо в газеті. Тому що, врешті, його ініціатива стала народним рухом. Якщо з року в рік в останню суботу листопада свічок у вікнах більшатиме, вважатимемо, що суспільство оживає і розвивається. Мейс до цього доклав немало зусиль. Він перекладав нас світові, але й українцям говорив про те, що потрібно робити, аби не опинитися в резервації. Джеймс бачив, що ХХ століття ще не вичерпало всього страху. І при цьому радив не говорити з сьогоднішнім світом з позиції жертви, бо це –– річ безперспективна. Натомість треба дуже швидко «реставруватися», залікувати рани, виховувати журналістів, працювати із суспільством, ставати конкурентоздатними, водночас зберігаючи пам’ять про найбільшу катастрофу українського народу в минулому столітті. Тому наша премія, яка визначена як нагорода за громадянську позицію в журналістиці, символізує собою певну спадковість цього процесу: думання, позиції… Цьогоріч Олександр Палій був дуже точно публіцистично «заточений». Я цілком поділяю думку всіх членів громадської ради премії, що у нього є добрий сплав філософських знань, інтерес до не архівної історії, тобто, тієї, знання якої зараз найбільш потрібні українцям, що дозволило йому стати лауреатом.
–– Відзнака Джеймса Мейса –– це одна з найвищих премій України, оскільки Шевченківська державна премія почасти скомпрометувала себе, ставши знаряддям політичних ігор, –– вважає Юрій Миколайович. –– Звісно, нагорода виходить поза межі дослідників, які займаються Голодомором чи окремими геополітичними питаннями України. Вона набагато ширша. Присуджується людям, які визначають обличчя української публіцистики і, врешті-решт, української думки: філософської, історичної та політичної. Так, Олександр Палій володіє широким спектром історичних матеріалів, починаючи від ХІІІ ст. і до подій сьогодення, і демонструє великий діапазон своїх можливостей. Тож мене тішить, що вже четвертий рік поспіль премія, що називається, тримає планку.
–– Історичний акцент, який робить газета «День», дуже вагомий, – говорить цьогорічний лауреат премії Олександр Палій, адже все-таки на більшій частині Україні досі паперовий носій потужніший, аніж електронний. Знання історії ж дуже важливе в силу того, що дає можливість людям відчути ту точку опори, яка допомагає змінювати реальність. На жаль, в радянські часи історична освіта була серйозно нівельована, і віруси, які були вживлені, діють до сьогодні. Щороку в Україні випускаються тисячі істориків, але я дуже тішуся, коли знаходжу у публічному просторі кілька нових імен. Тому в нас історія «не орана»: величезна кількість архівів ніколи не піднімалася лише у нашій країні, а ще є турецькі, швецькі архіви. А це колосальні ресурси. Адже там, де Росія могла, вона «підчистила» історію. У той час знання про себе дуже значиме. Воно дає можливість розуміти своє місце в світі. І зараз світова криза дає Україні шанс. «По прямій» ми інші країни не наздоженемо, а в той час, коли історія робить криві повороти, коли усталені схеми дають збій, в України з’являється цікавий шанс прийти зі своїм обличчям, яке, на моє переконання, є глибоко європейським. Якщо розглядати європейськість як волю до свободи, то ми – одні з найбільш європейських народів.
Received: from www.day.kiev.ua ([91.205.18.45] Thu, 22 Nov 2012 12:37:12 +0200
