Цьогорічним патроном Міжнародного фестивалю незалежного кіно „КіноЛев”, що відбудеться 22-26 серпня, стане колишній в’язень радянського режиму — всесвітньо відомий режисер Сергій Параджанов, чию ретроспективу міститиме фестивальна програма, а також іменем котрого доназвуть кіно-вулицю та провулок від вул. Вірменської у Львові.
Ретроспективу стрічок Сергія Параджанова (1924—1990) та низку фільмів про нього шанувальники кіно зможуть переглянути у залі лекторію Національного музею меморіалу жертв окупаційних режимів „Тюрма на Лонцького”.
„Національний музей-меморіал „Тюрма на Лонцького” уже не перший рік виступає партнером фестивалю „КіноЛев”, оскільки за роки діяльності сформував відповідну політику популяризації кіномистецтва: у музеї успішно діє щонедільний кінолекторій, який має свою аудиторію, спраглу кіноновинок, і саме такою поживою для вдумливого і розважливого дозвілля є програма „КіноЛева”
„Цьогорічна ретроспектива патрона фестивалю Сергія Параджанова не просто відповідна до місця показу, а й без перебільшення знакова. Вона дає змогу на відзначення 40-их роковин арештів української інтелігенції 1972 року згадати „тіні забутих репресій” – події 1965 року, пов’язані із першою хвилею радянських каральних заходів щодо представників руху опору, яких ми звикло називаємо „шістдесятниками”.
пояснила Ірина Магдиш, програмний директор „Музею Ідей”, котрий сім років тому виступив засновником фестивалю „КіноЛев”.
Музей працює над створенням експозиції дисиденства, то ж завдяки „КіноЛеву” має нагоду пригадати арештованих 1965 року і тих, хто на вікопомній вересневій прем’єрі фільму Сергія Параджанова „Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі „Україна” – а це Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл та Василь Стус — відверто виступили проти репресій, не боячись того, що подібні заходи КГБ застосує проти них самих.
Кіношедевр Сергія Параджанова був віхою становлення українського поетичного кіно, що своєю чергою, як і багато інших явищ у творчості „шістдесятників”, став естетичним викликом і спротивом тоталітарній системі. Насамперед естетичним! Але в ньому було акумульовано достатньо сил для опору етичного й ідеологічного. Не зайвим буде також пригадати у зв’язку із теперішніми подіями в Україні, як опирався Параджанов перезвучуванню „Тіней забутих предків”, наполягаючи на тому, що оригінальна мова творить особливу образно-смислову тканину, ба більше — цілісну (у поєднанні із музикою) звукову філософсько-естетичну концепцію фільму!
Після нових арештів Сергій Параджанов, протестуючи проти масових політичних репресій в Україні, разом з іншими відомими діячами української науки та культури в 1965-68 роках , звертався у вищі партійні та державні органи. Це були вимоги пояснити причини переслідувань українських інтелектуалів, забезпечити проведення відкритих судових процесів, справедливість розгляду справ та дотримання свободи слова. На що не забарилася партійна постанова про недоліки в роботі Київської кіностудії ім. О. Довженка, а це означало загрозу переслідувань і щодо самого режисера, який рятуючись від арешту виїхав до Вірменії, та по поверненні до Києва був таки 1973 року засуджений до 5-річного ув’язнення в колоніях суворого режиму за різними статтями, серед яких було й звинувачення в „українському націоналізмі”. В умовах несвободи був вільним у творчості, якої не припиняв у колонії: компонував колажі із підручного матеріалу, навчав інших живопису…
Коли у 1970-их роках тривали гоніння на діячів української культури, то й фільм «Тіні забутих предків» тривалий час фактично був заборонених до показу. На захист митця виник міжнародний комітет, очолюваний Арагоном, у кампанії протесту проти ув’язнення Параджанова узяли такі світові майстри кіно, як Трюффо, Годар, Фелліні, Вісконті, Росселліні, Антоніоні. Однак і після звільнення режисер зазнавав переслідувань з боку радянських репресивних органів: йому заборонили жити в Україні та через ідеологічну цензуру не випускали фільми „Intermezzo” за Коцюбинським, „Київські фрески”, „Ікар”, „Сповідь”. Проте його спротив був незламним до останнього подиху”, — розповіла куратор показів фестивальної програми у „Тюрмі на Лонцького” Вікторія Садова, запрошуючи відвідувачів музею на ранкову каву, що смакуватиме кіноманам разом із добірними шедеврами.
Окрім ретроспективи фстрічок Сергія Параджанова, Національний музей-меморіал у рамках VII Міжнародного фестивалю незалежного кіно „КіноЛев” демонструватиме також і фільми про Маестро та програму сучасних грузинських фільмів, а на День незалежності України запропонує програму молодого українського кіно.
Вхід до музею та на перегляди фільмів — вільний!
Програма показів VII Міжнародного фестивалю незалежного кіно „КіноЛев” у
Національному музеї-меморіалі „Тюрма на Лонцького”
22.08.2012, середа
10.00-14.00
ПАРАДЖАНОВ
„Небезпечно вільна людина”, Р.Ширман, 52 хв.
„Арабески на тему Піросмані”, С.Параджанов, 20 хв.
„Я – Сергій Параджанов”, Л.Григорян,25 хв.
„Тіні забутих предків”, С.Параджанов, 100 хв.
15.00-19.00
СУЧАСНЕ ГРУЗИНСЬКЕ КІНО
„Прогульники”, Л.Когуашвілі, 90 хв.
„Годинникар”, Г.Масхарашвілі, 67 хв.
„Ода до радості”, М.Мревлішвілі, 78 хв.
23.08.2012, четвер
10.00 -14.00
ПАРАДЖАНОВ
„Колір гранату”, С.Параджанов, 80 хв.
„Спогади про Саят-Нову” Л.Григорян, 30 хв.
„Акоп Овнатанян”, С.Параджанов, 10 хв.
„Ашик-Кериб”, С.Параджанов,80 хв.
15.00-19.00
СУЧАСНЕ ГРУЗИНСЬКЕ КІНО
„Колиска вина”, М.Кокочашвілі, 61 хв.
„Останній лист”, П.Шенгелія, 25 хв.
„Завтра, післязавтра та день післязавтра”, З.Інашвілі
24.08.2012, п’ятниця
10.00- 14.00
ПАРАДЖАНОВ
„Легенда про Сурамську фортецю”, С.Параджанов, 84 хв.
„Орфей спускається до пекла” Л.Григорян, 30хв.
„Українська рапсодія”, С.Парджанов, 80 хв.
15.00 – 19.00
МОЛОДЕ УКРАЇНСЬКЕ КІНО
„Українська революція”, І.Канівець
„Щастя моє”, С. Лозниця, 128 хв.
„Українська машина часу. Відеощоденник 2-1-2006 до сьогодні”, Н.Уман
26.08.2012, неділя
10.00-14.00
„Чорне дзеркало. Державний гімн”, О.Баферст, 44 хв.
МОЛОДЕ УКРАЇНСЬКЕ КІНО
Альманах „Україно, goodbye!”
