Перформанс «Сталіна на нас немає!» До 60-ліття смерті тирана
Сталіністи атакували групу молодих письменників і художників
У Луганську, 5 березня, відбувся святковий перформанс «Сталіна на нас немає!», присвячений 60 річниці з дня смерті тирана. Молоді письменники і художники прийшли до пам’ятника борцям Революції, щоб вшанувати пам’ять мільйонів невинних жертв сталінських репресій і зустріти відлигу піснями та віршами.
Даною акцією Літературне угруповання «СТАН» продовжує безстрокову кампанію «СТАН проти Сталіна», розпочату в 2011 перформансом з ожилої мумією Йосипа Віссаріоновича, який походжав по Луганську, і спрямовану на протидію авторитаризму в Україні.
За кілька хвилин до початку заходу біля пам’ятника з’явилася колона автомашин і натовп людей з плакатом Сталіна. Оточивши художників, сталіністи буквально рвали одяг на молодих людях, прославляючи «могильника революції». Незважаючи на це, художникам вдалося розгорнути плакати «STOP Гулаг» та «Ми танцюємо на кістках тирана, а вони – на кістках мільйонів!». Загонам міліції довелося оточити учасників акції кільцем, щоб убезпечити їх від фізичної розправи.
Основна частина дійства полягала в роздачі чорного хліба і безкоштовного (вільного) сала всім бажаючим. Самі активісти пустили по колу великий шматок хліба, на якому було викладено слово «СТАЛІН». Цим молоді художники хотіли показати небезпеку поновлення диктатури і неготовність суспільства намацати і задушити Сталіна в собі. Символічне поїдання тирана повинно було символізувати очищення українського суспільство від ідей сталінізму.
У цей час кілька сталіністів, серед яких були і депутати Луганської обласної ради, прорвалися крізь оточення міліції. Вони накинулися на художників, розриваючи плакати і топчучи хліб. Один з організаторів акції, поет і громадський діяч Ярослав Мінкін, щоб стримати запал нападників, став відмахуватися від них кілограмовим шматком сала. Одним з ударів він влучив в обличчя депутату облради від КПУ чим поставив крапку на даному інциденті.
На жаль учасників, загону міліції з 15 осіб довелося супроводжувати молодих письменників і художників до самої зупинки автобуса, щоб уникнути нових нападів.
Письменник і публіцист Костянтин Скоркін
«Я скажу просто і коротко, тільки імена та прізвища:
– Осип Мандельштам, один з кращих поетів російського Срібного Віку, помер у таборі за антисталінську епіграму
– Борис Пильняк, один з кращих авторів орнаментальної прози 20-х, розстріляний за Сталіна, за те, що критикував його в «Повісті про непогашений місяць»
– Ісаак Бабель, написав один з кращих творів про громадянську війну – цикл оповідань «Конармия» – страчений за Сталіна
– Микола Хвильовий – український націонал-більшовик, один з найяскравіших представників українського модернізму, покінчив із собою в умовах масових репресій
– Артем Веселий — комуніст, автор видатного роману про громадянську війну «Росія, кров’ю вмита», страчений за Сталіна
– Бруно Ясенський, комуніст, автор антибуржуазного роману «Я палю Париж», страчений за Сталіна.
– Данило Хармс, один з самих незвичайних російських поетів, помер під час примусового лікування в психіатричній лікарні в сталінські роки.
– Олександр Введенський, один із реформаторів російської поезії, помер на табірному етапі при Сталіні
Це ті, хто приходять на згадку, кинувши погляд на книжкову полицю.
Я, Мінкін, Заславська та інші мої товариші по “Стану” за Мандельштама, Пільняка, Хармса, Хвильового та інших. Чаленки, Кілінкарови та інші луганські комуністи за Сталіна. Робіть висновки самі – хто кати і хто жертви.
Ми не хочемо жити в країні, де Сталін є зразком правителя. Сьогодні ми вийшли і сказали про це. Комуністи і їхні прихвосні показали на чиєму вони боці. В голові у них терор, ГУЛАГ і придушення інакомислення».
With best regards, The board of directors of art-group STAN Yaroslav Minkin Konstantin Skorkin Helen Zaslavskaya
Історична довідка. Луганчани були не перші, які запропонували "халяву" з приводу смерті Сталіна На фото: Безкоштовний борщ в честь святкувння смерті Сталіна)) 1953, Washington, DC, USA
