В конфлікті між мінфіном і міносвіти Яценюк став на бік освітян

В сьогоднішніх доволі непростих умовах в конфлікті між Міністерством фінансів і Міністерством освіти я стою на стороні розуму і мудрості, а це значить на стороні Міністерства освіти. Головна проблема вітчизняної освіти не в тому, що немає кому вчити. І не в тому, що немає кого вчити. Проблема в тому, що немає за що вчити.
Ситуація дуже і дуже складна. Те, що ми виплачуємо заробітні плати вчителям, і те, що ми покрили повністю всі витрати на навчання, – це не так і мало.
Ми розуміємо, коли випускник педагогічного вузу приходить працювати до школи, його там файно вітають і кажуть: “ми щасливі вас бачити, візьміть 1400 гривень і ні в чому собі не відмовляйте”. Це означає лише одне: вже на другий день після свого працевлаштування цей учитель шукає іншу роботу.
Як наслідок – в середній освіті у нас протягом 10 років знижується кількість молодих вчителів. Пояснити цю тенденцію просто: низький рівень матеріального забезпечення. Тому коли була дискусія в Уряді про те, що треба збільшити навантаження на вчителя, не підвищуючи заробітну платню, розмова закінчилася тим, що ми можемо втратити молодих вчителів. Отже, зміна системи освіти має поєднуватися з реформою системи оплати праці. Хто краще працює, той більше заробляє. Хто гірше працює – той або менше заробляє, або шукає собі іншу роботу. Це справедливо і це правильно.