В Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua викладено списки людей, убитих енкаведистами під час масових розстрілів в’язнів на початку радянсько-німецької війни у червні — липні 1941 року. Це електронні копії документів з архіву Управління СБУ у Львівській області.
Масовими розстрілами радянська влада намагалася вирішити проблему переповнення тюрем політичними в’язнями. Особливо актуальним було звільнення в’язниць прифронтової зони, зокрема й у Львові. Негайними офіційними заходами в цьому напрямку стали накази наркома державної безпеки Меркулова та начальника тюремного управління НКВД УРСР, капітана державної безпеки Філіппова від 23 червня 1941 року.
У першому йшлося про терміновий облік усіх в’язнів у тюрмах та розподіл на тих, що підлягають депортації в ІТЛ (від рос. исправительно-трудовые лагеря), і тих, кого необхідно розстріляти, — це завдання покладалося на місцеве керівництво НКҐБ (Народный комиссариат государственной безопасности). У другому документі йшлося про депортацію 5000 в’язнів із Львівської області, проте евакуювали лише 1822 людей, 3602 в’язні залишилось у тюрмах Львова.
«Спочатку застосовували звичну для НКВД практику: індивідуально, у спецкамері, постріл у потилицю. Коли наближався фронт, а плани не було виконано — розстрілювали масово: зганяли в’язнів до камер підвалів та через дверцята для передачі їжі стріляли з автоматичної зброї. Віконечко відкривалося — і в’язень, замість їжі для підтримки життя, бачив засіб знищення… Останнє, що бачив у житті. А в останні дні — кидали до камер гранати. Або відкривали двері камер, в’язні виходили в коридор, гадаючи, що їх звільняють, та в цей момент їх розстрілювали з автоматичної зброї. Тіла вивозили вантажівками та ховали у спецмісцях, котрі сьогодні поступово відкривають археологи», — розповідає історик, науковий співробітник меморіального музею «Тюрма на Лонцького» Ігор Дерев’яний.
Із проміжного звіту начальника тюремного відділення УНКВД Львівської області Лермана відомо, що станом на 24 червня у тюрмах Львова та Золочева було розстріляно 2072 особи, а 26 червня затвердили розстрільні списки — ще 2068 осіб, що підлягали знищенню. Їх розстріляли протягом 24—28 червня. Таким чином у Львівській області було розстріляно 4140 в’язнів. Загалом у тюрмах України на початку німецько-радянської війни протягом кінця червня — початку липня 1941 року радянська влада знищила близько 24 тисяч політичних в’язнів.
Більшість розстріляних були українці, а також поляки, євреї, росіяни та особи інших національностей. Більшості інкримінували злочини за статтею 54 карного кодексу УРСР, тобто контрреволюційну діяльність.
Документи можна переглянути за посиланням.
Довідка:
22 червня 1941 року розпочалася німецько-радянська війна. На той час у Львові було три в’язниці: № 1 — на Лонцького, № 2 — Замарстинівська та № 4 — Бригідки. Ще одна тюрма № 3 перебувала у замку м. Золочева за близько 70 км від Львова — сюди відправляли в’язнів, коли львівські тюрми були переповнені (у тюрмі на Лонцького при ліміті 1500 осіб перебувало 3638 в’язнів).
Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею «Тюрма на Лонцького». Сьогодні в Е-архіві доступні копії 10305 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.
