У неділю, 15 червня, депутати Львівської обласної ради Павло Хобзей та Святослав Шеремета, а також перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Йосиф Ситник взяли участь у традиційному щорічному Святі української національної пам’яті.
Захід відбувся на Українському військовому цвинтарі у Пикуличах, що поблизу Перемишля (Республіка Польща). Тут поховані загиблі в’язні табору для військовополонених УГА, армії УНР та вояки УПА.
Цьогоріч у вшануванні українських Героїв узяли участь понад чотириста представників громадськості з України. Це, зокрема, члени Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння», яке очолює Володимир Середа, члени товариства «Надсяння» зі Самбора, Мостиськ, Городка, Рудок, представники товариств «Лемківщина», «Холмщина», «Устрики». Окрім того, були делегації від товариства «Надсяння» з Тернополя та Івано-Франківська.
У заходах також взяли участь українці, які проживають на території Польщі, а також Генеральний консул України у Любліні Іван Грицак та президент міста Перемишля Роберт Хома.
Урочистості розпочалися архієрейською літургією в Перемишльському кафедральному соборі святого Івана Хрестителя. Далі відбулася урочиста хода від собору до Українського військового цвинтаря (Пикуличі) у супроводі духовогооркестру Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного (керівник – майор Богдан Катриняк). На цвинтарі відбулася панахида, покладання квітів та віче.
Виступаючи на віче, депутат Львівської обласної ради, голова постійної комісії з питань євроінтеграції, транскордонного співробітництва та зв’язків з українцями за кордоном Львівської обласної ради Павло Хобзей зазначив: «Ми приїжджаємо щороку на ці святі для українців місця у Пикуличах, де лежать наші герої. Але рік минулий дуже відрізняється від року попереднього, бо за цей рік пройшли гігантські зміни в Україні. На фундаментальному рівні українці об’єдналися навколо Богом даної людської гідності. Відбувся Майдан Гідності. Оце паломництво, яке український народ пройшов від страху до почуття власної гідності, полонило весь світ. Цим паломництвом захоплені західні країни. Сьогодні ми маємо з чим йти в Європу: сила духу, самопосвята, самоорганізація, довіра, готовність до взаємодопомоги, що яскраво проявилися у наших людей на Майдані. У Європі не було жодної країни, де молоді люди готові були віддавати своє життя за європейські цінності, за те, щоб ставати членом Європейської спільноти».
Також Павло Хобзей зазначив, що ми завжди приїжджали і вшановували героїв, які у 20-50-их роках ХХ століття боролися за незалежність України. Тепер ми вшановуємо також і новітніх героїв України – героїв Небесної сотні, і героїв – тих солдат, які полягли за єдність країни, в боротьбі з російською агресією. На превеликий жаль, список тих смертей ще на сьогодні не завершений. Депутат сказав: «Я думаю, що багато з нас – громадян України, чуються ніяково, що вони не на сході України, а тут. На жаль, незалежність, цілісність країни потребує тепер захисту і навіть жертви».
На завершення свого виступу Павло Хобзей подякував владам Польщі за ту підтримку, яку Польща надала Україні. Він сказав: «Треба зрозуміти, що Україна потребує підтримки спільноти. Російська агресія може не завершитися тільки Україною, а може поширитись далі. Тому те, що роблять європейські країни, те, що роблять Сполучені Штати Америки, треба продовжувати. Треба переходити на санкції третього рівня проти Росії, щоб Росія чула відповідальність за свою агресію, яку вона проводить у ХХІ столітті у Європі. Згадаймо, що у 20-ому році минулого століття, коли об’єдналися українці з поляками, вони під Замостям зупинили рух більшовизму на Захід».
На думку Павла Хобзея, зараз якраз час зупинити російський імперіалізм і поширити європейські цінності не тільки в Україні, але і далі на Схід. «Бо вільна, демократична Україна зробить вільною і Росію. Цього найбільше боїться Кремль», – переконаний депутат Львівської обласної ради.
Довідка
Український військовий цвинтар у Пикуличах – місце поховання загиблих в’язнів табору для військовополонених УГА, армії УНР та вояків УПА. Цвинтар розташований у селі Пикуличах, що на південь від Перемишля. Під час панування Австро-Угорської імперії тут були збудовані військові казарми як запліччя фортеці Перемишль. Після розпаду імперії, ще під час боїв, три позаказармові об’єкти почали використовувати як табори для полонених, здебільшого українських вояків. У 1919 р. в таборі перебувала максимальна кількість полонених — близько 30 тисяч осіб. Щодня помирало близько 100 осіб. Лише на початку 1921 р. табір було ліквідовано.
До весни 1920 р. померлих ховали на прилеглих до табору полях. Після протестів селян для поховань вибрано місце старої австрійської порохівні на південній околиці Пикулич. Упорядкуванням цих місць зайнялися українці Перемишля. Цвинтар обгородили і на кургані, насипаному на одній зі спільних могил, встановили хрест заввишки 8 м з написом: «Борцям за волю України». Після Другої світової війни цвинтар і хрест були знищені. У 1989 р. кладовище відбудували. У 2000 р. сюди перенесли рештки 47-и членів УПА, що загинули 1946 р. в Бірчі Лішній.
