16 липня в Москві прощаються із Валерією Новодворською. Людиною, яка мала сміливість в обличчя Кремлю говорити те, що думає, і як приклад усім нам – жити так, як говорить. Людини, яка після військової агресії Росії присягнула на вірність українському народу та прямо заявила “братньому” народу, який жадає нашої крові: “В Украине достаточно патриотов, поэтому я остаюсь воевать в тылу врага. Считайте меня военнопленной.”
16 ЛИПНЯ В КИЄВІ МИ ПРОПОНУЄМО ЗГАДАТИ ЇЇ МОЛИТВОЮ У МИХАЙЛІВСЬКОМУ ЗОЛОТОВЕРХОМУ СОБОРІ О (ВУЛИЦЯ ТРЬОХСВЯТИТЕЛЬСЬКА, 8). ПОЧАТОК ПАНАХИДИ О 15.00
Валерія Новодворська боролася за нас та за вільну Росію до останнього. Якщо маєте можливість, розділіть разом з нами ці півгодини для прощання. Це найменше, що ми маємо для неї зробити.
“Мало публіцистів, що їх читають усі. Мало є поетів, чиє слово так притягує. Негусто тих, що так влучають у ціль […] Ім’я Валерії Іллівни дороге і близьке багатьом народам, що стали на шлях боротьби за волю. В її руках — прапор волі — над головами чесних і одважних”. Євген Сверстюк
Євромайдан SOS