16 січня 2014р. Верховна Рада України прийняла низку законодавчих актів, зокрема «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткового захисту безпеки громадян», «Про внесення змін до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо заочного кримінального провадження)» та ін.
З цього приводу Центр Разумкова вважає за необхідне заявити наступне.
1. Прийняті закони
суттєво обмежують базові права і свободи громадян України, зокрема, право на свободу та особисту недоторканність, право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, право на свободу об’єднання в політичні партії та громадські організації, право брати участь в управлінні державними справами, право на мирні зібрання;
унеможливлюють реалізацію конституційних норм, згідно з якими суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної різноманітності, цензура забороняється, а право свободи політичної діяльності гарантується державою;
порушують норми Конституції України, згідно з якими конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (Ст. 64 та 22 Основного Закону);
2. Запровадження норм прийнятих законів за умов повної підконтрольності суду, прокуратури, інших правоохоронних органів політичному керівництву держави, посилить можливості придушення політичної опозиції, переслідувань опозиційних народних депутатів, громадських організацій та активістів, простих громадян, невдоволених діями влади, учасників мирних протестів, відкриє шлях до широкомасштабних політичних репресій.
З іншого боку, спроба запровадження цих норм у нинішній ситуації гострої суспільно-політичної напруженості у країні, масових акцій мирного протесту, може спричинити розгортання та ескалацію громадянського конфлікту з непередбачуваними наслідками, в т.ч. для територіальної цілісності держави.
3. Прийняті закони порушують міжнародно-правові зобов`язання України, зумовлені її членством у міжнародних організаціях і ставлять під сумнів здатність діючої влади забезпечити статус України як передбачуваного та відповідального суб’єкта міжнародних відносин. Також ці закони суперечать принципам, на яких ґрунтуються двосторонні відносини України із зарубіжними демократичними країнами та їх об`єднаннями, що створює серйозну загрозу цим відносинам, у тому числі з її стратегічними партнерами. Це ускладнить реалізацію національних інтересів України, визначених законами «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики« та »Про основи національної безпеки України», підвищить рівень внутрішніх і зовнішніх загроз національній безпеці, уможливить міжнародну ізоляцію держави.
4. У цілому, зміст прийнятих законів дає підстави констатувати зміну конституційного ладу в Україні, оскільки держава, де діють такі законодавчі норми, не може вважатися ані правовою, ані демократичною. А прийняття згаданих законів у нелегітимний спосіб, з численними порушеннями процедури, може розцінюватися як спроба узурпації державою, її органами та посадовими особами права визначати і змінювати конституційний лад, права, яке належить виключно народу України (Ст.5 основного Закону).
5. Виходячи з наведеного, Центр Разумкова
поділяє позиції всіх громадських організацій і спілок, окремих осіб, які публічно висловили принципове неприйняття як змісту ухвалених законів, так і способу, в який це ухвалення відбувалося;
звертається
до народних депутатів України — з вимогою скасувати прийняті закони;
до Президента України — з вимогою використати його повноваження як гаранта додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина і застосувати право вето до ухвалених Верховною Радою законів;
до суб’єктів права конституційного подання (Президент України, не менш як сорок п’ять народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) — з вимогою звернутися до Конституційного Суду з поданням стосовно відповідності прийнятих законів Конституції України;
попереджає усіх посадових осіб, причетних до прийняття згаданих законів і процедур надання їм чинності, про відповідальність за ці дії та їх руйнівні для Української держави наслідки — моральну, політичну і правову, яка невідворотно настане. Зараз чи в майбутньому.
закликає громадські об’єднання і громадян України — продемонструвати солідарність, активність, послідовність у відстоюванні гарантованих Конституцією України прав і свобод, не допустити спроб дестабілізації ситуації, узурпації влади та перетворення 45-мільйонної країни на авторитарну поліцейську державу в центрі Європи.
Джерело: http://www.razumkov.org.ua/ukr/news.php?news_id=443
