“Тітушки” штурмували храм, де проходив Форум Євромайданів. Враження учасників

UAPC-Isich

Автокефальна церква на Полтавському шляху в Харкові. Тут проходить Форум Майданів. По дорозі блокували дорогу, влаштовували провокації. Зараз картинка не така. Яка не знаю, я всередині, на Форумі. Тітушкі влаштували бійку, намагалися вибити двері. Зараз Форум працює. Всі двері закриті. Біля будівлі десятки людей, які не встигли пройти всередину. Тітушкі стоять групами біля будівлі. Що сказати? Коли і хто востаннє в нашій історії вибивав двері в українських церквах?

Далі – за викладом tvi Представники Форуму Євромайданів, що перебувають у Свято-Дмитріївському храмі Української автокефальної православної церкви у Харкові, повідомили, що ззовні будівлі церкви збираються десятки чоловіків спортивної статури.

Деякі з них почали ламати двері.

Організатори називають ситуацію штурмом храму, на місце події вони викликали міліцію.

Раніше, побоюючися провокації, Форум Євромайданів не повідомляв про місце проведення заходу.

Потім Автомобільно-дорожній технікум Харкова відмовився надавати своє приміщення євромайданівцям. І після недовгого перебування в одній із церков УПЦ КП вони перенесли свій захід до Свято-Дмитріївської церкви. (Насправді організатори використали Храм святого Івана Богослова УПЦ КП, що на вул. Котлова, з метою дезорієнтації “тітушок”, щоб виграти час і розпочати Форум без присутності провокаторів.  Це вдалося, і “тітушки прибули на місце Форуму уже під час третього пленарного виступу, витративши час на встановлення, що в Храмі святого Івана Богослова Форум не відбувається. Нижче світлина Храму святого Івана Богослова – ред.).

UPCKP-Khar

Як відбувався штурм, можемо подивитися в Ютюбі тут

Міліція, яка прибула на виклик організаторів, відзвітувалась про подію на сайті Харківського УМВС:

Харківські правоохоронці оперативно припинили спробу порушення громадського порядку біля Української автокефальної церкви

За вчинення цього правопорушення працівники міліції затримали 18 осіб.

11 січня 2014 року близько 14-30 до чергової частини Ленінського РВ міста Харкова надійшла інформація про те, що невідомі особи намагаються увірватися до приміщення Української Автокефальної церкви, де наразі проходить зустріч учасників Форуму Євромайданів.

За вказаною адресою було терміново направлено наряди працівників міліції, які несли службу по охороні громадського порядку неподалік від місця події. За гарячими слідами за порушення громадського порядку вони затримали 18 осіб. Наразі правопорушники доставлені до Ленінського РВ для з’ясування усіх обставин події та прийняття процесуального рішення.

ВЗГ ГУМВС України в Харківській області

Далі Форум працював у секціях, причому книгарня “Є”, де збиралась гуманітарна секція, зазнала нападу “тітушок” (докладніше див. тут)

І на закінчення – враження кількох учасників Форуму:

Харків. Спочатку починаєш і сердитися, і сумувати, що в великому, імпозантному, та й близькому місті України тебе зустрічає спортивного вигляду пікетувальники і такий діалог:
– А это Егор Соболев? А Вы ж гомосек?
– ??? У меня четверо детей вообще-то.
– …Жалко детей, которые растут на …гомосятине!
Сум і навіть злоба закипає, коли жінки радять сховати жовто-блакитні стрічки, коли чоловікі просять пересуватися до готелю на таксі, коли на однодумців, які в сусідній групі в книгарні обговорювали громадянську освіту, нападають якісь з газом і ламають ніс хлопцю-волонтеру, який намагався нас охороняти. Коли для того, щоб просто зустрітися євромайданівцям з різних міст, треба тричі переїжджати, у тому числі міняти дві церкви (шана справжнім священикам).
А потім починаєш розуміти, як добре, що це відбувається. Як вже ми всі допустили, що Україна стала і такою, нам її всім і виправляти. І розумієш, яку важливу роботу роблять всі тут і далі на Схід – від тендітного Жадана в Харкові до кремезного Реуцького в Луганську. І як нам в Києві і далі на Захід треба бути обережними, дипломатичними, відповідальними, щоб не дати доколоти цю забиту і заплутану країну.
А завершення дня – усмішка неба. Пара років сорока, яка зупиняє нас з братами Капрановими в метро, і тисне руки, і каже слова підтримки, і просить не забувати: “Харьков – он разный!”

Підбиваю підсумки першого дня роботи Форуму Євромайданів у Харкові. 1.Закидали сирими яйцями, 2 заблокували нас машинами Руського блоку і ми не могли виїхати з місця реєстрації до місця Форуму. 3. Заборонили всі зали, а ті зали, що спочатку погодилися нас прийняти, відмовилися. 4. Нас прийняли два зали: єдина в Харкові церква КП і єдина в Харкові автокефальна церква. 6. На автокефальну церкву був напад. Поки ми засідали, частина делегатів обороняли вхід від тітушок. 7. Міліція приїжджає дуже швидко, правда, тітушки теж швидко за секунду до цього зникають. 8. Після пленарного засідання розбилися на групи і розійшлися по офісах. Нашу групу прийняла книгарня Є. В результаті на нас знову напали, книгарню розтрощили, нас запшикали газом. 9. Громадяни в Харкові не вірять, що ми не за гроші. 10. Нас не розуміють, що нами рухає. Це нерозуміння тотальніше, ніж у Києві. 11. Місто дуже чисте. Чому ж тоді вони такий свинарник залишають на антимайдані в Києві? 12. Місто заліплене антимайданівськими банерами. 13. Люди привітні, але зовсім іншого світогляду, наче з іншої епохи чи країни. 14. Не уявляю з якого боку до них підступати, у них блок на все українське, бо воно бандерівське. 15. Ми вже це пережили, а вони ще такі: Ну що ж зробиш із цим гепою, ну краде, але ж він он плиткою тротуари виклав. Отакий сумбур з вражень і висновків. Завтра ще один день.

Leonid Logvinenko

Раніше, коли на Майдані розповідали про те, що не потрібно ходити одному увечері після мітингу, що варто озиратися, чи не ведеть тебе… Я думав, що коли про все це думати, то станеш параноїком. Бо навіть якщо просто походити за людиною, то на третій день у неї виникне манія переслідування. А сьогодні так звані тітушки вели нас викрикуючи образливі і нецензурні слова від пам’ятника Сковороді до метро “Благовіщенський ринок”. В журналістскій практиці у мене були дуже небезпечні ситуації, але коли ти йдеш в оточенні цих ультрас, відчуття гидке. Охоронець Сашко каже, що вони збиралися за театром Шевченка. Оцей мітинг біля пам’ятника Тарасу і театру так званих вчителів, які були живим щитом для тітушок, – думаю що Кобзар напередодні 200-річчя в труні перевертаться. А ще коли біля монумета Сковороді співали гімн, то так звані вчителі кричали: прикратите дикие песни… Сьогоднві багато що було вперше. Охоронець додому, вперше я ковтнув гірчичного газу біля Свято-Дмитрівського храму. Відчуття не з приємних. Шо далі?

Viktor Pushkar

що ж їх так ковбасить? Наступна станція – Донецьк.

atalka Zubar

Русскій мір = бандити які ламають двері церкви, які закидують газом книгарні та б’ють активістів, які кидають газ в мирний мітинг. Це люди, які глушать руской попсой гімн України і молитви. Це раби, які на це покірно дивляться. Це моральні уроди, які це схвалюють. Я НЕ БУДУ ЖИТИ в такому мірі. А оскільки мій рід мешкає в Харкові з дня заснування, то валити звідси доведеться ЇМ. Так, це війна. Вони її публічно оголосили в суботу.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа