22 січня, в День соборності, в Києві, в Українському домі, відбулася презентація нових видань Історичного клубу “Холодний Яр” про боротьбу за Українську державу в 1914 – 1930 роках. Зокрема, було представлено документальні новели Романа Коваля “Сто історій Визвольної війни”. “У презентованій книжці, – сказав автор, – лише сто історій української жертовності й любові до рідної землі, – 100 епізодів боротьби в різних краях нашої неозорої землі, від Гуцульщини до Північного Кавказу. Книжка ця звернена до кожного українця, але насамперед до вояків і волонтерів – людей високого духу, людей, у грудях яких б’ються хоробрі серця. Нехай знають, що вони не самотні у своїй любові до України”.
Директор Українського дому Юрій Стельмащук, вітаючи присутніх із Днем соборності, зазначив, що нині головною метою є досягнення єдності країни, а це можливо лише за умови згуртованості українців. “Важкі випробування, які пройшла країна в 2014 році, – сказав Юрій Стельмащук, – довели незламність українського народу. Віра і згуртованість допоможе нам перемогти в боротьбі за честь і свободу”.
Уривки з книги Романа Коваля та спогадів сотника Армії УНР Бориса Монкевича “Похід Болбочана на Крим” прочитали народна артистка України Галина Яблонська, заслужений артист України Євген Нищук та Іван Марченко, випускник Театрального університету ім. Івана Карпенка-Карого.
Лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Іван Драч говорив про значення книжок Романа Коваля, “без яких годі уявити той період нашого буття, який і досі впливає на перебіг нашої долі”. На переконання Івана Драча, твори Коваля – “це регенерація української душі, воскресіння української духовності в її історичній цілісності”, їх необхідно обговорювати на наукових конференціях.
Перший заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовкошитний сказав: “Я доземно вклоняюся всім неукраїномовним захисникам України на Сході, але мусимо усвідомити: Україна буде там, де буде українська мова! Сама ця війна підтверджує цей постулат. Адже саме мова формує ментальність і духовні орієнтири нації, бо насамперед мовою й відрізняється нація від нації. Хочемо України, то маємо плекати українську мову на всій її території, в усіх сферах її життя. Пам’ятаймо: чия мова, того й держава! Саме про це – всі понад 50 книг Романа Коваля, зокрема й “100 історій Визвольної війни”.
Тетяна Лемешко із Витачева призналася, що читаючи “Сто історій Визвольної війни”, “бачила у своїй уяві кожен спогад героя”. Представила вона публіці і свій вірш про отамана Зеленого, навіяний книжкою Романа Коваля, а Василь Ковтун продекламував поезію “Чекай мене, я повернусь!”.
Промовляли також редактор газети “Літературна Україна” Станіслав Бондаренко, скульптор Михайло Горловий, голова Кубанського земляцтва Іван Петренко, волонтер Олена Суєтова і народний депутат України від ВО “Свобода” Юрій Левченко.
Учасник боїв за Маріуполь Дмитро Савченко прочитав свої вірші “Донбаський злам” та “Київська хунта гряде”. Говорив вояк і про значення книг Романа Коваля. Дмитро стверджував, що Ковалеві книжки добровольці полку “Азов” читають між боями. Підтвердив це і вояк батальйону “Айдар” Євген Городничук, який виховувався на книжках Романа Коваля про Визвольну боротьбу. Євген взяв собі позивний “Гриць” – на честь Григорія Хмеленка, земляка з Лозівщини, командира Богдано-Дорошенківського куреня 1-ї Запорозької дивізії Армії УНР, про якого він дізнався з Ковалевого нарису “Максим і Гриць”. Євген сказав, що книжки Романа Коваля “працюють і в Щасті”, де продовжують боротьбу айдарівці.
Євген був важко поранений під час боїв на Донбасі, тепер він інвалід 2-ї групи, пересувається на милицях. Його люди зустріли особливо тепло, двічі вставали і влаштували овацію, скандували: “Дя-ку-є-мо!”
Весь вечір звучали пісні про Визвольну боротьбу, зокрема Тарас Силенко виконав пісні “Як прощався стрілець зі своєю ріднею” та “Вже весна воскресла” (про Карпатську Україну). Євген Нищук, міністр культури (в 2014 році), оголосив, що лауреатом Літературної премії ім. Юрія Горліса-Горського за 2014 рік Історичний клуб “Холодний Яр” визнав Тараса Силенка – за популяризацію української пісні та створення циклу пісень Визвольної боротьби ХХ ст.
Коли лідер гурту “Тінь сонця” Сергій Василюк виконував гімн ОУН “Зродились ми великої години”, близько п’ятисот осіб, які були присутні в залі, встали. Стоячи слухали люди і Василя Лютого, який співав про Іловайську трагедію “Мчать козаки” та пісню про кіборгів “Донецьк. Аеропорт”. Фурор викликав і виступ гурту “Хорея козацька” (художній керівник Тарас Компаніченко).
Заключним акордом свята стала прем’єра документального фільму “Воля України – або смерть!” (режисер Галина Химич, продюсер – Оксана Левкова), створеного за участю клубу “Повстанець” (керівник Владислав Куценко) та Всеукраїнської громадської організації “Не будь байдужим!”.
На допомогу воякам АТО було зібрано 7543 грн. Кошти передано Фонду “Воїни добра” (засновник Олег Свірко).
Свято Соборності, яке тривало понад три години, організували Історичний клуб “Холодний Яр” та Український дім.
Люди розходилися збентежені і щасливі.
Слава Україні!
Слава борцям за волю України!
