У бібліотеці Історичного клубу “Холодний Яр” у серії “Отаманія ХХ ст.” вийшла книжка Романа Коваля “Сто історій Визвольної війни” – про війну за Українську державу – від Гуцульщини до Кубані – з 1914-го до початку 1930-х рр.
Епіграфом до видання автор узяв слова козака Богданівського полку Валентина Сім’янціва: “Почеснішого нема на світі, як бути вояком і виборювати свою Батьківщину”.
Дослідження засноване на спогадах січових стрільців, вояків Армії УНР, учасників повстансько-партизанського руху та кубанських козаків. Уміщено й енциклопедичні біографії авторів спогадів та їхні світлини.
Науковий редактор Віктор Моренець, рецензенти – кандидат історичних наук Костянтин Завальнюк і кандидат філософських наук Тарас Беднарчик.
У серії “Отаманія ХХ ст.” вже вийшли у світ вийшли світ книжки Романа Коваля “Отаман Орлик”, “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”, “Отаман Зелений”, “Іван Ремболович”, спогади Юрія Горліса-Горського “Ми ще повернемося!” та вояцькі спогади ”Медвинське повстання”.
ПАРАМЕТРИ ВИДАННЯ: Коваль Р. Сто історій Визвольної війни: Епізоди боротьби УСС, військ Центральної Ради, Армії УНР, повстансько-партизанських загонів та Кубанської армії / Р. М. Коваль. Бібліотека Історичного клубу “Холодний Яр”. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”; Мистецька агенція “Наш формат”, 2015. – 368 с. – Обкладинка тверда, кольорова. – (Серія “Отаманія ХХ століття”. – Кн. 7).
Подаємо уривок із передмови Р. Коваля.
Щоб пам’ятали, щоб не пробачили
“За весь час національно-соціяльної визвольної боротьби нашого народу так багато було випадків самопожертви, відданости й любови до рідного краю, що годі й перелічити їх”, – писав сотник Армії УНР Макар Каплистий, автор спогаду про бій під Джугастрою.
У цій книжці – лише сто історій української жертовності й любові до рідної землі.
Книга документальна. У ній немає вигадок, художнього вимислу, додавання драматичних деталей.
Я давно замислив її. 100 епізодів боротьби в різних краях нашої неозорої землі. Місяць за місяцем. І лаконічно – щоб як спалах фотоапарата висвічували епоху. А ще краще – щоб як у кіно було. Щоб людина читала і бачила все це. І співчувала.
Книжка ця звернена до кожного українця, але насамперед до вояків і волонтерів – людей високого духу, людей, у грудях яких б’ються хоробрі серця. Нехай знають, що вони не самотні у своїй любові до України. Нехай безкорисливий подвиг людей, яких вони досі не знали, підтримує їх у вірі, додає сил і завзяття.
