Україна виконала всі антикорупційні зобов’язання перед Євросоюзом і тепер матиме безвізовий режим з ЄС. Про це повідомили експерти по боротьбі з корупцією на медіа сніданку «Пан або пропав: Як впроваджується антикорупційне законодавство в Україні?”. Учора, як відомо, вчора було обрано ще двох співкерівників Національного агентства з питань запобігання корупції – експерта РПР Руслана Рябошапку та адвоката Руслана Радецького. Таким чином, НАЗК може розпочати свою роботу. Нагадаємо, що основою роботи Агентства стануть декларації про доходи та витрати.
Олексій Хмара, виконавчий директор Transparency International Україна, член Ради РПР пояснює, що саме будуть декларувати: «Це нерухомість, у тому числі незавершене будівництво; рухоме майно (машини, годинники, картини, брендовий одяг), вартість якого перевищує 100 мінімальних зарплат; цінні папери (акції, облігації, чеки, які належать декларанту або членам його сім’ї; бізнеси, кінцевим бенефіціарним власником яких є декларант або члени його сім’ї; видатки, тобто все, що коштує більше 50 мінімальних зарплат; нематеріальні активи (зарплата, роялті, проценти по вкладах, гонорари, дивіденди, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав); подарунки, вартістю на момент отримання від 5 мінімальних зарплат; кошти (готівкові та банківські вклади), якщо їх більше за обсяг в 50 мінімальних зарплат; зобов’язання (кредити, страховки), якщо їхній обсяг більший за 50 мінімальних зарплат; робота за сумісництвом, акції, а також входження до керівного складу громадських, благодійних організацій, професійних об’єднань». Варто зауважити, що адміністративна відповідальність наступає, починаючи з розходжень між задекларованим та фактично наявним більшими за 100 мінімальних зарплат і до 250 «мінімалок» (наразі це 137 800 гривень), а кримінальна – починаючи з розходжень між задекларованим та фактично наявним більше як у 250 мінімумів – 344 500 гривень. За словами Хмари, за брехню в деклараціях передбачено 2 роки ув’язнення.
Система е-декларацій вже працює, декілька народних депутатів уже скористались нею в тестовому режимі. Однак експерти передбачають, що невдовзі парламентарі почнуть бідкатися, що мовляв не встигли заповнити, сервіс заскладний, сама система нестабільна, а правоохоронні органи залежні. «Утім ми як представники громадськості та міжнародні партнери будуть контролювати процес, аби в деклараціях були чесні дані і в Україні запанувала культура підзвітності», – додає Хмара.
Агентство не буде силовим відомством, для цього в країні є Національне антикорупційне бюро. Його завдання – створити таку систему, яка б допомагала НАБУ “знаходити героїв” його розслідувань навіть у випадку, якщо злочин (приміром, хабар) не зафіксований. Однак досудового розслідування та спецпрокуратури замало, необхідний запуск ще окремого суду, який займатиметься виключно справами, пов’язаними з корупцією. «Це має бути антикорупційний суд або окрема судова палата. По-перше, тому, що зараз суддя має можливість знищити будь-яке розслідування, адже може не надати дозвіл на прослуховування, розшук, доступ до банківської таємниці. По-друге, суддя може нівелювати справу в суді», – наголошує голова правління Центру протидії корупції, член Ради РПР Віталій Шабунін. За адвокацію питання, пов’язаного зі створенням такого суду експерти візьмуться найближчим часом.
Процес його створення буде нелегким. Ярослав Юрчишин, керівник адвокаційного відділу РПР зазначає: «В іншій країні на це пішло б півроку, а ми півроку тільки боротися будемо, а потім вже почнемо створення. У нас вже є випадки, коли судді просто «завалюють» справи, якісно підготовлені в Національному антикорупційному бюро. Утім я оптимістично налаштований, адже Україна рухається в правильному шляху щодо побудови моделі органів, які покликані долати корупцію».
