Mikheil Saakashvili
В черговий раз ДФС намагається провести псевдо-реформу замість встановлення чесних правил гри, що ще більше погіршує стан бізнесу. Проігнорувавши надії імпортерів на справедливі ціни розмитнення, прем’єр-міністр підписав постанову №724, згідно з якою усі товари тепер почали розмитнювати не по фактичній (згідно митного кодексу), а по заздалегідь визначеною ДФС, ціною. Сьогодні оформлення на всіх митницях паралізовано.
Через це рішення було заявлено, що постанова була підписана «з метою забезпечення рівних умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності». Якщо бізнес в чомусь і буде рівним, то лише в тому, що зараз він буде однаково безсилий перед маніпулюванням вартістю в ручному режимі з боку ДФС. Цією постановою бізнес зобов’язують розмитнити свій вантаж за цінами ДФС. Більше того, ДФС повинна забезпечити використання цих орієнтовних цін розмитнення. Упевнений, вони з радістю виконають це «почесне» завдання, адже це для сьогоднішніх корупціонерів це навіть і краще.
Але ж проблема була в тому, що ціни розмитнення кардинально відрізняються по різних регіонах. Ми заявляли, що вантаж повинен оформлятися за ціною договору, як і у всіх розвинених країнах. Але якщо цю ціну визначити неможливо, то згідно із СОТ, може використовуватися так званий резервний метод. Саме цей метод був важелем махінацій на митниці, коли митник міг особисто поторгуватися з імпортером про прийнятну ціну. Ми наполягали, що визначення ціни за резервним методом не може різнитись між регіонами в 5 разів і пропонували вже опробуваний міжнародним співтовариством підхід. А вони хочуть вирішити цю проблему, просто підігнавши усі товари під одну гребінку!
По-перше, це вбиває бізнес. Бізнесмен може робити, що хоче: домовлятися про знижки на великі партії товарів, шукати краще співвідношення «ціна-якість», мати постійних постачальників. Але життя української митниці буде йти своєю дорогою, абсолютно паралельною реальному бізнес-середовищу. Якщо, наприклад, імпортер купив деталі для свого машинобудівного заводу по реальному прозорому контракту за 100000 доларів, а в митниці він не «свій» і в базі ДФС ці деталі коштують 500000, то імпортер буде просто поставлений перед фактом. По-друге, покажіть мені країну, в якій Ви приходите на митницю, і Вам кажуть: «Ось у нас тут база, і вартість Вашого товару ми визначимо по ній. Нас не цікавлять Ваші усілякі інвойси, договори, ми знаємо ціни краще ». І нарешті, це суперечить всім міжнародним нормам. Україна є членом ГАТТ, в якій чітко вказано, що першорядним методом є визначення митної вартостi за ціною контракту. І резервний метод можна застосовувати тільки в тому випадку, якщо ціну контракту визначити не можна. Насиров готовий закрити очі навіть на міжнародні норми, аби залишити діючі порядки, що паразитують на митниці?
На жаль, це ще один випадок, коли під виглядом реформ, ще більше погіршується становище бізнесу.
