Знаний італійський історик Андреа Ґраціозі, фахівець з історії України та Радянського Союзу, вважає, що однією з головних причин неповного визнання у світі українського Голодомору геноцидом, є боязнь Росії перед фінансовими зобов’язаннями.
Як зазначив історик, визнання якоїсь події актом геноциду має правове значення і несе за собою дуже серйозні юридичні наслідки. «Якби тепер у світі визнали український Голодомор геноцидом, тоді Росія як спадкоємниця СРСР повинна б була фінансово розплачуватися за трагедію. Це одна з головних перешкод на шляху до визнання Голодомору геноцидом», — сказав Ґраціозі в інтерв’ю «Радіо Свобода». Він також зауважив, що якби факт визнання не ніс за собою правових наслідків для Росії, тоді було б набагато легше.
Андреа Ґраціозі наголосив, що період з 1928 до 1953 року був страшним в історії України, і Голодомор — швидше як символ, бо трагедія була найбільшою. «Йдеться загалом про руйнування селянської родини, сільського підприємництва, про неможливість ведення сімейного бізнесу. Це все спричинив репресивний режим, де Голодомор виступає як показовий символ».
Нагадаємо, на сьогодні Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу і засудили: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі.
Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.
До складу Комітету увійшли знакові постаті в громадському, мистецькому та духовному житті, історики та представники академічних установ: Мирослава Антонович, Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В’ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Людмила Гриневич, Іван Дзюба, Іван Драч, владика Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Євген Золотарьов, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Андрій Козицький, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Олег Слабоспицький, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, отець Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Микола Старовойтов, Олеся Стасюк, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Тарас Шамайда, Ігор Юхновський.
Прес-центр Центру досліджень визвольного руху
