На 83-му році життя помер Петро Касінчук — вояк Української повстанської армії, голова братства ОУН і УПА Подільського краю «Лисоня», політв’язень, співзасновник Товариства «Меморіал» ім. Стуса та учасник Української гельсінської спілки з 1989 року.
На 83-му році життя відійшов у вічність учасник повстанської сотні «Оселедця», колишній політичний в’язень, засновник і багатолітній голова братства ОУН і УПА Подільського Краю «Лисоня» Петро Касінчук — «Тур».
Колектив Центру досліджень визвольного руху та Національного музею меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» щиро сумує з приводу смерті пана Петра Касінчука і висловлює співчуття його рідним та побратимам. Проте світлі спогади про людину, яка чесно і гідно прожила своє життя, залишивши по собі плоди своїх добрих справ, завжди будуть сильнішими за смерть.
Петро Касінчук народився 18 травня 1929 р. на Тернопільщині. Був підрайонним провідником юнацької сітки ОУН (1944—1946 рр.), політвиховником чоти, а згодом — сотні «Оселедця». У березні 1946 року його заарештували під час збройної сутички з підрозділом НКГБ, ув’язнили у Чортківській тюрмі, а потім засудили до 15-річної каторги на Колимі. У 1955 році Петро Касінчук повернувся на Тернопільщину. Від 1989 року — член Української гельсінської спілки, активіст Народного руху України, співорганізатор Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса і його голова (1990—1993 рр.) Кавалер ордену «За мужність» ІІІ ступеня (2007). Помер 13 травня 2012 року, похований у м. Тернополі.
Серед багатьох шляхетних вчинків Петра Касінчука — постійна праця над відновленням національної пам’яті та допомога історикам їх науковій праці. Зокрема у 2005 році він передав до архіву Центру досліджень визвольного руху, а відтак — у академічний доступ збірку унікальних повстанських документів «Архів «Запорожця»». Це — 221 документ ОУН і УПА 40—50-х років ХХ ст.: організаційна документація ОУН; документи Служби безпеки ОУН; матеріали підпільного парламенту воюючої України — Української головної визвольної ради; повстанські листівки, навчальні матеріали повстанців, а також публіцистичні і художні твори українського підпілля. Сьогодні цей архів оцифрований і доступний до роботи науковцям.
Прес-центр Центру досліджень визвольного руху
