Попри те, що іноземні вболівальники роз’їжджаються від нас додому досить задоволені, кампанію зi створення позитивного іміджу за кордоном Україна провалила. Такого висновку дійшли учасники дискусії на тему «Чи виправдаються інвестиції в іміджеву кампанію України в контексті підготовки до Євро?», організованої Громадянською кампанією «Євро–патруль», народним контролем «Слово і діло» та ГО «Українська справа».
За словами керуючого партнера CFC Consulting (компанія–розробник бренду «Спритко та Гарнюня») Василя Мірошниченка, піар–кампанію треба було починати набагато раніше. «Такі глобальні речі, як імідж країни, важко сформувати за кілька років. По суті, зараз маємо парадокс. Перед чемпіонатом в іноземців були занижені очікування, і це зіграло нам на користь».
«Ми зупинился в Донецьку, оскільки там наша збірна грала перші два матчі. У результаті в нас залишилися негативні враження, — розповіла співробітниця французького телебачення Олена Габрилян. — Мало того, що за кілька днів ціни на готель стрімко підвищили, так іще й у ресторанах інколи доводилося чекати замовлення по кілька годин. Деякі французи їхали сюди на автомобілях і були шоковані якістю дорожного покриття. Їм довелося витратити вдвічі більше часу, аби доїхати, ніж вони планували». За словами Олени, не дивно, що після такого «гостинного прийому» більшість французьких уболівальників залишили Україну: «Із 2 тисяч до матчу Франція—Швеція залишилося лише 200».
Експерт зі стратегічних комунікацій Денис Богуш однозначно заявив: «Усі офіційні промо–ролики — непрофесійні, і за їх виробництво явно переплатили. Значно краще було б просто поставити на тлі Києва Шевченка або Кличка, які б запросили до України — ефект був би більший». Пан Денис також представив моніторинг зарубіжних ЗМІ, в яких явно переважали новини з негативним контекстом про нашу країну. Більшість тем — про варварське поводження з бездомними тваринами, справу Тимошенко та побиття лідерки БЮТ; бойкот Євро–2012 низкою європейських урядів тощо. Також іноземців хвилювали прояви расизму та гомофобії в Україні. До речі, як додав один незалежний журналіст із Франції, «французи більше обговорюють ваш «мовний» закон, ніж сам чемпіонат з футболу».
Джерело:УМ
