«Пам’ятаймо про дітей, убитих Голодомором!» — поет Микола Петренко

У неділю, 27 листопада, о 13:00 у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» за адресою Львів, вул С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова) відбудеться творча зустріч із автором книжок про репресоване дитинство — відомим письменником Миколою Петренком, а також презентація його найновіших видань для дітей.

Зустріч з одним із патріархів львівського письменницького цеху Миколою Петренком музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» запланував на пошанування пам’яті мільйонів жертв геноциду 1932—33 років. Нагадаємо, цьогорічний всеукраїнський громадський меморіальний захід Дня пам’яті жертв Голодомору буде, зокрема, присвячено вшануванню пам’яті дітей, вбитих і ненароджених внаслідок трагічних подій 1932—33 років у Радянській Україні.

Поет Микола Петренко, який народився 1925 року м. Лохвиця Полтавської області в сім’ї робітника, першокласником пережив страшний Голодомор 1933 року, кілька років родина жила без репресованого батька, засланого на будови п’ятирічки. Самого Миколу Петренка під час німецької окупації вивезли на примусові роботи до Німеччини, за спробу втечі відбував покарання в концтаборах. Після повернення на Батьківщину пройшов фільтраційні та трудові табори. Цей життєвий досвід ліг в основу його книжок, як поетичних, так і публіцистичних.

Довідка.

Петренко Микола Євгенович закінчив Львівський державний університет, факультет журналістики. Працював в обласній молодіжній газеті, редактором Львівського телебачення, кореспондентом «Літературної України». Член Спілки письменників України з 1960 року. З 1976 року — на творчій роботі. За період від 1957 року у Миколи Петренка вийшло близько 70 книг: поезії, проза, гумор, публіцистика, вірші для дітей, казки, пісенні тексти. Автор кількох п’єс та лібрето музичних вистав, які ставилися на сценах львівських театрів: «Чарівне кресало», «Довбушів топірець», «Дві Іванки», «Шість імен» та інші.

Лауреат премій ім. Павла Тичини, Юрія Яновського, Маркіяна Шашкевича, Богдана Нестора Лепкого, «Львівська слава».

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа