Якщо раніше тіньові схеми при експорті таких високоліквідних товарів, як зернові, були в основному спрямовані на завищення суми ПДВ, який відшкодовує держава, і мінімізацію сплати цього податку до бюджету, то нині простежується інша тенденція. Реальні власники зерна шукають різні способи, щоб не повертати в повному обсязі валюту, виручену на таких угодах, назад у країну.
Для цього використовують декілька прийомів. Перший – це заниження вартості (класу) товару, який вивозиться. Різниця в ціні «компенсується» одержувачем-нерезидентом українському власнику зерна готівкою.
Другий – використання як «експортерів» фіктивних підприємств. Часто в ролі директорів таких компаній виступають бездомні, а також люди, які виїхали на заробітки закордон, або і зовсім небіжчики. Ці підприємства не реєструються як платники ПДВ і не претендують на його відшкодування, і взагалі в податкових органах не звітують. Фактичне їхнє призначення – продаж високоліквідного товару за валюту, яка залишиться закордоном і офіційно в Україну не повертається, і відповідно податок на прибуток до бюджету не сплачується. До речі, нелегальний експорт за допомогою фіктивних підприємств як послугу на тіньовому ринку нерідко замовляють і підприємства реального сектору економіки.
Ми припиняємо подібні маніпуляції і будемо це робити далі, хоч би як на нас не тиснули. Тому що у нас один інтерес – державний бюджет і економічна безпека країни. На сьогодні вже вилучено понад 16 тис. тонн зернових на суму близько 46 млн гривень, які намагалися вивезти з України, використовуючи різні схеми.
Так, днями київські податківці припинили діяльність ще одного підприємства, яке незаконно експортувало ячмінь і пшеницю на понад десять мільйонів гривень. Встановлено, що це фіктивне підприємство було зареєстровано в 2015 році. Директор і він же засновник підприємства жодного стосунку до його реєстрації і діяльності не має. Використовуючи реквізити фіктивної фірми і її розрахункові рахунки, зловмисники надали в Одеську митницю фактично підроблені декларації про експорт ячменю фуражного і пшениці на понад десять мільйонів гривень.
Такі дії могли призвести до нанесення збитків державному бюджету у вигляді несплати податків в особливо великих розмірах.
Відомості про вчинення кримінального злочину, передбаченого ч.5 ст.27 та ч.3 ст.212, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.