Недодонецькі “донецькі”: династія Пекурів як дзеркало української корупції

Схоже, діяння сумнозвісної «Сім’ї» абсолютно не турбують українську владу. Якщо навіть горезвісний Олександр Клименко заявляє про швидке повернення в Україну і українську політику – про що тут ще говорити? А деяким фігурантам сумнівних схем колишнього режиму навіть і ховатися не довелося: вони спокійнісінько живуть в Україні, і, схоже, тільки й чекають, щоб взятися за старе.
Наприклад, нещодавно в ЗМІ з’явилася інформація про Петра Пекура, колишнього заступника голови правління та в. о. голови правління «Брокбізнесбанку», що належить сумнозвісному Олександру Курченку. Сам «молодоолігархів», як і раніше, знаходиться в бігах, а ось його топ-менеджер відмінно себе почуває, гуляє по Києву, займається спортом, бере участь у громадських заходах, і, судячи з усього, зовсім не побоюється відповідальності за свої вчинки.
Тим часом, тільки згідно з висновком Печерського суду спільно зі слідчою групою Генпрокуратури, через один тільки «Брокбізнесбанк» Курченку вдалося викрасти майже п’ять мільярдів гривень. Наприклад, у висновку зазначено, що 837 млн. грн. з «Брокбізнесбанку» передали іншому банку «Сім’ї» – «Реал-банку» – в якості міжбанківського кредиту. А також майже близько 1,5 млрд. пішли у вигляді «кредитів» кільком десяткам фіктивних підприємств Курченка. Ну і найбільша афера – заволодіння коштами «Аграрного Фонду» при укладанні «Брокбізнесбанком» уявних договорів купівлі-продажу облігацій внутрішньої держпозики на суму більше двох мільярдів.
Всі ці «славні» діяння описані в статті 191 Кримінального Кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») – у тій її частині, де йдеться про махінації в особливо великих розмірах за попередньою змовою групи осіб. А також у статті 209 під назвою «Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, отриманого злочинним шляхом».
Як ви думаєте, яке місце в «групі осіб», яка «за попередньою змовою» вкрала у держави та її громадян чотири з гаком мільярда, займав керівник банку, через який проходили злочинні оборудки? Генпрокуратура знає відповідь на це питання! Місце свідка – кого ж ще? Саме в цьому статусі Петро Пекур фігурує в відповідній кримінальній справі. Вдумайтеся: людина, яка працювала на Курченка, вивела величезні кошти на рахунки свого роботодавця, довела «до ручки» два банки (після «БРОКБІЗНЕУС» він недовго покерував банком «Національний кредит» – сьогодні обидві фінустанови визнані неплатоспроможними), сьогодні – скромний свідок чужих злодіянь. Напевно, півтора року пан Пекур сидів у чільному кабінеті, ставив підписи під документами критичною важливості та скорботно спостерігав, як через його руки течуть державні мільярди.
Між іншим, послужний список у пана Пекура вражає. З 2002 року (з 18 років!) він працював в «Укрпромбанку», який збанкрутував у 2009-му. Після цього перейшов на роботу в «Партнер-Банк» (пізніше «КонверсБанк» і «Сітікоммерцбанк»), який пережив рейдерське захоплення і зараз знаходиться в стадії ліквідації. Далі Петро перейшов в «Реал-Банк» (той самий, за допомогою якого Курченко згодом відмивав державні гроші) – нині цей банк теж збанкрутів. Останнім місцем роботи молодого топ-менеджера став банк «Національний Кредит», який Пекур очолив у березні 2014-го. Кажуть, судновласники не люблять наймати капітанів, чиї кораблі постійно йдуть на дно. Але власник «Національного Кредиту» Андрій Оністрат був не з забобонних  і довірив банк такому «капітану». Здогадайтеся, що трапилося з цією фінустановою кілька місяців потому? Правильно, вона була визнана неплатоспроможною.
Повернемося, однак, до нашої історії. За фактом, єдиним функціонером «Брокбізнесбанку», якого зважилися затримати, став голова наглядової ради Денис Бугай, якому, судячи з усього, відвели роль «стрілочника». Правда, кримінальні справи також порушили відносно самого Курченка і голови правління «БРОКБІЗНЕС» (не завжди ж Пекур був в.о.) Олександра Динника. Втім, Курченко в бігах, судячи з усього, відчуває себе непогано, і навіть продовжує керувати власним медіа-холдингом (куди входять одіозна газета «Весті», однойменне радіо і аналітичний журнал). Що ж стосується Динника, то йому кримінальна справа, судячи з усього, не завадила в середині літа приїхати до Києва і провести вкрай плідну зустріч з Пекуром. Важко сказати, чи згадували дві екс-банкіра минулі дні чи будували плани на майбутнє – але факт залишається фактом: Динника ніхто не зачепив, а вже Пекура й поготів.
Важко сказати напевно, але, схоже, не останню роль в дивному «кримінальному імунітеті» 31-річного банкіра «Сім’ї» грають заслуги його батька – теж Петра Петровича. Петро Пекур-старший нині відомий як керівник громадської організації «Громадський актив України», організатор турнірів з бойового самбо і ресторатор. «Господиня тут моя дружина. Я їй це кафе подарував. Ремонтом займаюся сам. Допомагають син і його знайомі», – розповідає Пекур-старший місцевим ЗМІ про сімейне заклад. Важко сказати, які знайомі сина допомогли батькові в ремонті чернігівського кафе – будемо сподіватися, що не Олександр Курченко і його друг Клименко. Але зате легко зрозуміти, яким чином літній чернігівець заробив собі статус і авторитет серед людей певного штибу. Петро Петрович Пекур – колишній міліціонер, і навіть керівник місцевої організації ветеранів МВС. А в минулому – начальник чернігівського відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків. За повідомленнями наших джерел, Петро Петрович і раніше був на хорошому рахунку в МВС, і досі підтримує довірчі відносини з низкою діючих керівників відомства. Само собою, глава ВБНОН може і ресторан відкрити, і новенький “Mercedes” S-класу купити, і сина, в разі чого, від кримінального переслідування «відмазати».
Два Пекура. Два Петра Петровича. Батько та Син. Один – колишній міліціонер, «головний по наркотикам» і власник мерседесів з ресторанами (як мовиться, розумному достатньо). Другий – нечистий на руку банкір, друг і довірена особа мафіозного клану національного масштабу. Судячи з усього, син все-таки перевершив батька. Як-не-як, красти мільярди на фальшивих угодах – не те ж саме, що «кришувати» наркопритони. Але ось нормальним громадянам радіти нічому. У цій «династії», як у дзеркалі, відбилися проблеми сучасної України. Проблеми країни, де політичні супротивники стають злочинцями, а злодії і корупціонери – шанованими громадянами. Країни, де співучасники злочинів колишнього режиму зубами вчепилися в чиновницькі крісла, незважаючи на всі зусилля влади у боротьбі з корупцією. Країни, якій ще належить пройти довгий шлях реформ і очищення.

opad.org.ua