Національний музей Голодомору-геноциду презентував річний звіт. Попри пандемію та зовнішні виклики у 2020 році працівникам Музею вдалося
- втілити 2 міжнародні та 8 всеукраїнських проєктів;
- презентувати 2 виставки – «Марія» канадської мисткині українського походження Лесі Марущак (найвідоміший експозиційний простір про Голодомор) та першу в світі картину про Голодомор – «Рік 1933» і виставку про її автора, митця-емігранта Віктора Цимбала;
- створити 3 цифрові продукти – відеоекскурсію, аудіоекскурсію та онлайн-освітнє заняття;
- реалізувати 2 інклюзивні проєкти за підтримки УКФ – адаптація екскурсії, освітнього заняття для незрячих чи слабозорих відвідувачів та сайту відповідно до міжнародних стандартів;
- випустити 5 видань;
- поповнити фонди Музею на понад 200 одиниць.
«Віримо, що весь світ має знати правду про геноцид українців, щоб злочини проти людяності ніколи не повторювалися. Знання історії Голодомору 1932–1933 років допомагає аналізувати не лише історичне минуле України та світу, а й сучасні суспільно-політичні процеси.
Цьогоріч ми змінили формати проєктів, способи взаємодії з нашою аудиторією та стали доступнішими. Щоб комунікувати з відвідувачами, підписниками, іноземними делегаціями, туристами, партнерами та колегами, ми реалізували більше 10 масштабних міжнародних та всеукраїнських проєктів. Наша команда запустила аудіогід 33 мовами, записала історії 120 свідків Голодомору у 9 областях України, створила двомовний історичний мобільний додаток про Київ під час Голодомору, адаптувала офіційний сайт, музейний простір та освітнє заняття для незрячих, а також відзняла відеоекскурсії.
Музей намагається бути доступним онлайн та офлайн для всіх вікових категорій, щоб історію геноциду української нації знав кожен. Розуміння злочину Голодомору-геноциду українців, скоєного Кремлем, забезпечує збереження суверенітету та самостійності нашої країни», –– зазначає Олеся Стасюк, генеральна директорка Музею Голодомору.
ПРО ОФІЦІЙНІ ВІЗИТИ:
протягом року музей відвідали 2 іноземні делегації – президент Республіки Польща Анджей Дуда та президентка Швейцарської Конфедерації Симонетта Зоммаруга. Міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань, координатор державного департаменту США Нейтан Сейлс та посол Аргентини в Україні Елена Мікусінські відвідували музей із власної ініціативи, поза офіційними протоколами.
Наймасштабнішими проєктами були:
- «Аудіогід для кожного», в рамках якого аудіоекскурсію та підписи до експонатів було перекладено на 33 мови світу;
- Експедиція Україною спільно з Ukraїner «Голодомор: мозаїка історії» #запідтримкиУКФ – протягом двох місяців команди Музею Голодомору та Ukraїner за підтримки УКФ здійснили експедицію до 9 областей України, впродовж якої записали 120 історій свідків Голодомору, поспілкувалися із 50 краєзнавцями та зафіксували 66 місць масового поховання жертв геноциду;
- Мобільний додаток Track Holodomor History #запідтримкиУКФ – перший екскурсійно-історичний додаток, що розповідає про Київ 1932–1933 років через архівні документи та фотографії, історії очевидців і досі невідомі факти;
- «Дотик на пам’ять» #запідтримкиУКФ – адаптували оглядову екскурсію та заняття «Погляд в історію крізь фото» для незрячих. Також було створено тактильні макети архівних світлин Александра Вінербергера і території музею;
- «Доступний сайт – доступний музей» #запідтримкиУКФ, завдяки якому офіційний сайт було адаптовано відповідно до міжнародних стандартів вебдоступності. Тепер користувачі за бажання можуть змінювати кольорову гаму та розмір шрифтів, що полегшить доступ до контенту для людей із порушеннями зору;
- Онлайн-ресурс «Свідчення» — єдиний онлайн-ресурс, де будуть зібрані історії очевидців Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Завдяки роботі волонтерів та працівників музею було оцифровано та презентовано більше 500 свідчень;
- Освітньо-патріотичний проєкт «Боротьба за свідомість», що забезпечує бібліотеки рідкісними книгами з історії України. Цьогоріч спільними зусиллями було передано понад 15 тисяч нових історичних та енциклопедичних видань;
- #РівнішіЗаІнших – до Міжнародного дня музеїв у співпраці з відомою британською мультиплікаційною компанією Halas&Batchelor було створено анімовані стікери з цитатами Джорджа Орвелла та серію публікацій про нерівність і злочинність тоталітарного режиму в СССР;
- До Дня пам’яті жертв Голодомору-геноциду команда Музею запустила соціальну інформаційну кампанію #збережиправду у Києві та online. Візуальне рішення створив відомий український клуб ілюстраторів Pictoric. Кампанія закликала зберегти родинну пам’ять про злочин геноциду української нації та передати записані свідчення, старі світлини, родинні реліквії для експозиційного наповнення другої черги Музею Голодомору.
ПРО ВИКЛИКИ
Чи не найбільш резонансною подією 2020 року став акт вандалізму щодо скульптури «Гірка пам’ять дитинства», що стався вночі з 21 на 22 серпня. Ця новина обурила українське суспільство та світову спільноту.
29 вересня 2020 року один із головних символів комплексу повернули до експозиції Національного музею Голодомору-геноциду.
ПРО ПЛАНИ
У 2021 році музейники працюватимуть над експозиційним наповненням другої черги Музею, будівництво якої розпочалося 2017 року, продовжуватимуть запис свідчень та збір експонатів.
Отримано з поштової розсилки [email protected]
