Мобілізовані військовослужбовці з хронічним захворюванням втрачають доступ до життєво-необхідних ліків

Військовозобов’язані громадяни України, які проходять лікування замісною підтримувальною терапією і завдяки чому перебувають у стабільному стані, вступаючи до лав Сил Оборони наразі втрачають доступ до життєво необхідного лікування через відсутність нормативного порядку з його забезпечення.

Представники громадських організацій переконані: для посилення обороноздатності країни та максимально ефективного використання людських ресурсів надважливо якомога швидше впровадити механізм, який би дозволяв військовим отримувати необхідні ліки.

Замісна підтримувальна терапія (ЗПТ) це науково обґрунтований спосіб лікування залежності від опіоїдів із доведеною ефективністю. Державна програма ЗПТ є безкоштовною для пацієнтів, впроваджується в Україні вже 20 років, а з 2017 року фінансується за кошти державного бюджету. Лікування полягає в обов’язковому щоденному прийомі замісного препарату в призначеному лікарем дозуванні, що є єдиною умовою позитивного ефекту від терапії. Сам замісний препарат не викликає ейфорії, але й дозволяє людині не відчувати синдрому відміни, тобто “ломки”.

Станом на січень 2024 послуги державної програми замісної підтримувальної терапії на базі комунальних медзакладів безкоштовно отримують понад 21 тис. пацієнти, близько 70% з них – чоловіки до 60 років, тобто переважно призовного віку. Фахівці Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ протягом квітня – травня зафіксували стрімке зростання числа звернень від наркозалежних людей та пацієнтів програми ЗПТ щодо військового обліку та проблеми відсутності забезпечення замісними препаратами пацієнтів ЗПТ під час проходження військової служби.

Важливо зазначити, що ми постійно фіксуємо цілком конкретні випадки, коли люди з діагнозом “Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів” вже проходять військову службу і потребують доступу до ЗПТ (оскільки ряд пацієнтів програми пішли воювати добровольцями ще у 2022 р.) або зараз отримують повістки від районних ТЦК та СП. Тому вже понад два роки існує потреба у нормативному впровадженні чіткого механізму забезпечення препаратами ЗПТ цієї категорії військовослужбовців. Нова редакція закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” лише підкреслила важливість впровадження чітких правил, які б зберегли для військових доступ до лікування. Захисники держави, які потребують безперервного забезпечення ЗПТ, не мають бути дискримінованими, адже навіть ув’язнені громадяни в Україні вже понад 10 років мають таку гарантовану можливість лікування!”, зазначає керівник проєкту Національна Гаряча Лінія з питань наркозалежності та ЗПТ Андрій Яровий.

Благодійний Фонд “Надія та Довіра” як організація, що координує діяльність Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ, звернувся з офіційним листом до Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України. Варто зазначити, що про цю проблему Міністерство було офіційно поінформовано ще восени минулого року, проте жодних нормативних змін, які б дозволили врегулювати це питання, до цього часу не відбулося.

На початку повномасштабного вторгнення для збереження життя та здоров’я тисяч пацієнтів рішенням МОЗ України тимчасово, на термін майже 6 місяців, було застосовано практику, відповідно до якої усі без винятку пацієнти ЗПТ отримували замісний препарат для самостійного прийому на 30 днів. Тобто, у людини був при собі місячний запас пігулок. Ми пропонуємо повернути цю практику для військовослужбовців – пацієнтів ЗПТ. У такому випадку поповнити запас пігулок військовий може просто відвідавши найближчий до місця служби медзаклад, який надає відповідне лікування. Так військовий збереже власне здоров’я, стабільний стан, та зможе ефективніше виконувати завдання з оборони країни”, переконаний Андрій Яровий.

Відповідне рішення було б оптимальним, як з точки зору посилення обороноздатності країни, так і з точки зору збереження максимально можливого рівня здоров’я мобілізованих, дотримання прав людини та пацієнтів з боку Міністерства оборони України. Для держави впровадження відповідного підходу не несе додаткових витрат, усе, що потрібно це вольове рішення та затвердження відповідного спільного міжвідомчого наказу Міноборони та МОЗ України.

Якщо ж пацієнт ЗПТ втрачає доступ до життєво необхідного лікування, то мова йтиме не лише про погіршення стану здоров’я людини через синдром відміни (так звану “ломку”) – яка призводить до загострення хронічних хвороб та може навіть спровокувати летальні наслідки. Мова також може йти про неефективне використання людських ресурсів, бюджетних коштів та коштів міжнародних донорів, які спрямовані на залучення та утримання наркозалежних у програмі ЗПТ, профілактику поширення ВІЛ-інфекції та вірусних гепатитів.

Війна вимагає від України впровадження передових підходів, спрямованих на максимально ефективне використання наявних ресурсів. Команда Благодійного Фонду “Надія та Довіра” та представники партнерських національних та міжнародних громадських організацій, які працюють з пацієнтами ЗПТ в Україні, готові всіляко сприяти впровадженню механізму забезпечення замісними препаратами мобілізованих військовослужбовців, які цього потребують”, переконують фахівці Благодійного Фонду “Надія та Довіра”.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа