Центрвиборчком Латвії взявся за перевірку підписів, зібраних за російську мову як другу державну. Відповідно до законів, питання буде винесено спершу на законодавчий рівень, а потім на загальнонаціональний референдум.
За попередніми даними, в листопаді було зібрано 183 046 підписів громадян Латвії, тоді як необхідно було 155 тис. Крім того, свої підписи поставили 1050 громадян Латвії, які проживають за межами країни. Остаточні результати будуть оприлюднені після перевірки всіх підписів – приблизно через три тижні. Але зрозуміло, що проект поправок до Конституції про зміну статусу російської мови буде переданий президенту Андрісу Берзіньшу, який повинен внести його на розгляд Сейму. Якщо парламент його відхилить або внесе свої зміни буде проведено референдум, який припаде на в березень-квітень 2012 року.
Редакцію статті 4 Конституції Латвії пропонується змінити таким чином: «Державними мовами в Латвійській Республіці є латиська та російська. Прапор Латвії – червоний з білою смугою ». А зі статті 21 пропонується виключити норму, згідно з якою робочою мовою Сейму є латиська.
Російські ЗМІ трактують ці дані як офіційне підтвердження того, що не тільки «негромадяни» (приблизно 16% жителів Латвії), а й значна частина громадян бажають надати російській мові статусу офіційної.
Варто зазначити, навіть організатори кампанії не поділяють оптимізму щодо прийняття норм на референдумі. Щоб поправки до Конституції вступили в силу, на референдумі за них повинна проголосувати як мінімум половина виборців – за останніми даними, це 771 350 чоловік. При цьому все населення Латвії ледь перевищує 2 млн. Втім, факт зібраних підписів є підставою для впливу на інститути Євросоюзу з метою визнання статусу російської мови в місцях компактного проживання російськомовного населення.
Організатором кампанії виступила громадська організація «За рідну мову» на чолі з висланим з Росії за опозиційну діяльність та належність до забороненої Націонал-більшовицької партії Володимиром Ліндерманом.
За матеріалами ИноСМИ, Независимая газета, lenta.ru
