Шановні Львів’яни й гості міста!
28 березня 2018 року продовжуємо показ документально-історичних фільмів про визначні події історії України та стрічок, що формують історичну пам’ять українців, із циклу «Історія в кадрі» в рамках реалізації спільного проекту Громадського руху «Зарваницька ініціатива», Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”, ГО “Пліч-о-пліч заради майбутнього”, ГО “Громадська варта”, ОУН, “Громадянська позиція” та Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Покази відбуваються щосереди з 15-00 до 16-00 у приміщенні ЛОУНБ (читальний зал) за адресою: м. Львів, просп. Шевченка, 13
28 березня 2018 року – перегляд фільму: “Серце, запалене любов’ю (Михайло Вербицький)” (2018)
Жанр: длокументально-ігровий, історичний
Країна: Україна
Тривалість: 00:32:00
Про фільм: Вперше в українській документалістиці ‒ фільм про життєвий та творчий шлях українського композитора, автора музики Державного Гімну України Михайла Вербицького.
На виконання Постанови ВРУ від 14.01.2015р. «Про вшанування 200–річчя від дня народження о.Михайла Вербицького навесні 2017 року, на засіданні круглого столу в Львівській обласній державній адміністрації, порушили питання про створення документального фільму про отця Михайла Вербицького. Ідею підтримали Львівська обласна державна адміністрацієя, Львівська обласна рада та Жовківська міська рада.
З вересня 2017 року знімальна група приступила до зйомок фільму.
Фільм побудований на архівних дослідженнях життя о. Михайла Вербицького.
У фільмі були використані художні ігрові фрагменти, роль М. Вербицького зіграв Микола Береза, директор театру ім. Л. Курбаса.
Зйомки відбувались у львівському етнографічному музеї, львівських церквах, на вулицях міста. Зйомки відбувались також у селі Завадів Львівської обл., де була парафія о.Михайла Вербицького.
Синопсис
сценарію до документального фільму про М.Вербицького
«Михайло Вербицький видатний український композитор, який увійшов в історію як автор музики до національного гімну України».
Складне і непросте дитинство випало на долю Михайла Вербицького. Дуже рано помирає його батько, і Михайла та його брата Владислава забирає до себе у Перемишль їх родич Іван Снігурський. У Перемишлі хлопці ідуть навчатись у гімназію де в ранньому віці проявляється талант Михайла до музики та, зокрема до хорового співу.
Після Перемишлю було навчання у Львові, в духовній семінарії. Саме під час навчання у Львові, Вербицький захоплюється грою на гітарі. Захоплюється настільки глибоко та пристрасно, що пише підручник з гри на гітарі.
Після навчання Михайло поринає у вир театрального життя спочатку Перемишля, а опісля Львова. На цьому поприщі, як композитор, Михайло здобув неабияке визнання та славу.
Висвячення Михайла на священика, відкрило нову сторінку його життя – духовна праця священиком в єпархіях сел Завадова, Стрілок, Млинів.
Скрутний матеріальний побут переслідував Михайла майже все його життя. До цього додались і особисті драми. Смерть дочки, складне сімейне життя. Рятувала Вербицького музика. В написанні якої він знаходив себе, шляхи реалізації свого таланту. Його одержимість музикою була настільки великою, що коли він чув фальш, мав сміливість робити зауваження навіть князівським родинам.
Одного разу до рук Михайла потрапив текст віршу П.Чубинського «Ще не вмерла Україна». Внутрішня сила цього віршу настільки потрясла Михайла, що одразу народжується мелодія, з неосяжних глибин Михайлового таланту. Народжена пісня, здобуває неймовірну популярність на Галичині, а в недовгому часі і по всій Україні.
Передчасна смерть Михайла, на лікарняному ліжку, після тяжкої хвороби, не дала можливість реалізувати всі творчі плани Вербицького. Проте Михайло залишив після себе неоцінимий творчий здобуток як композитор, який ще неодноразово належно поцінують нащадки. А вершиною цього творчого здобутку є прекрасна мелодія гімну України «Ще не вмерла Україна».
Слава Україні та її Героям!
Запрошуємо всіх бажаючих у бібліотечний кінозал.
Адміністрація
